Бориспіль

Бори́спіль — місто обласного значення в Україні, розташоване за 35 км на південний схід від Києва. Районний центр з 1923 року, з 1956 року — місто обласного підпорядкування Київської області. Залізнична станція Бориспіль на лінії Київ—Харків і автостанція на магістралі цього ж напрямку. Через місто проходить єврошлях E40, з яким збігається М03.

Бориспіль
Герб Борисполя Прапор Борисполя
Панорама міста Бориспіль
Основні дані
Країна  Україна
Регіон Київська область
Рада Бориспільська міськрада
Засноване —
Перша згадка 1015
Статус міста з 1956 року
Населення ▲63 169 (01.01.2020)[1]
 - повне ▲63 169 (01.01.2020)[2]
Агломерація Київська агломерація
Площа 37,01 км²
Поштові індекси 08300-08307
Телефонний код +380-4595
Координати 50°21′04″ пн. ш. 30°57′03″ сх. д.
Висота над рівнем моря 124 м
День міста 23 вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Бориспіль
До обл./респ. центру
 - автошляхами 35 км
До Києва
 - автошляхами 35 км
Міська влада
Адреса вул. Київський шлях, 72
Вебсторінка Сайт бориспільської ради
Міський голова Борисенко Володимир Костянтинович

 Бориспіль у Вікісховищі

Карта
Бориспіль
Бориспіль

Також неподалік від міста розташований міжнародний аеропорт «Бориспіль».

Будівля міської ради

Історія

Київська Русь

Бориспіль — одне з найдавніших поселень Київщини, відоме за літописними матеріалами як Летч, Льто, Олто. Перша літописна згадка про нього відноситься до поч. XI ст. коли в братовбивчій війні (1015—1019) між синами київського князя Володимира на річці Альті загинув князь Борис, який з 1072 року канонізований як один із перших святих Київської Русі. З іменем Бориса і пов'язана сучасна назва міста. Далі Летч неодноразово згадується в літописах до 1154 р. як укріплене городище, яке стояло на підвищенні між двома рукавами р. Альти. Місцевість була заболочена і лісиста. Летч за часів Київської Русі був не тільки укріпленим пунктом на межі Київського та Переяславського князівства, але й місцем зміни коней та місцем відпочинку для різних посольств, гінців, княжих дружин, князів.

Під час монголо-татарської навали поселення на території сучасного Бориспільського району та сам Летч були зруйновані. А з XIII ст. ці землі переходять під владу Великого князівства Литовського.

Період Великого князівства Литовського, Речі Посполитої та Війська Запорозького

Пізніше ця територія належала королівському товмачу Солтанові Албеєвичу. В 1508 році він продав ці землі Київському Пустинно-Микільському монастирю. Монахи володіли землею до кінця XVI ст. Ймовірніше всього, що в цей час Бориспіль (в окремих джерелах — Баришпіль, Боришпіль) і отримав свою сучасну назву. На монастирських землях в цей період почали селитися втікачі з Правобережжя.

Після 1569 року всі українські землі, які раніше належали литовцям, відійшли до польської Корони. За рішенням польського сейму від 1590 року містечко Бориспіль отримав у володіння Войтех Чоновицький, який в документах 1590 року згадується як гетьман запорізьких козаків. У цих документах Бориспіль вперше згадується як містечко.

У 1596 році Бориспіль, який на той час був уже значним поселенням, Сигізмунд III зробив королівською маєтністю. Того ж року було утворено Бориспільське староство.[джерело?] В часи польського панування місту було надано Магдебурзьке право. Відтоді міська ратуша Борисполя користувалася власною печаткою з гербом — зображенням Святого Станіслава (Інститут рукопису НБУ ім. В. Вернадського. — Ф. 1. — Спр. 50683).

Наприкінці XVI — на початку XVII ст. Україну охоплює ряд козацько-селянських повстань. За придушення повстання під проводом Семерія (Северина) Наливайка (1594–1596) сейм надав Бориспільське староство магнату Станіславові Жолкевському спочатку у ленне володіння, а з 1623 року воно стає власністю родини Жолкевських (залишається ним до 1648 року)[джерело?]. Тоді у містечку було 77 господарств і близько 370 мешканців.

Наприкінці XVII ст. Бориспіль став досить великим містечком з двома брамами — Переяславською та Київською, кількома вулицями. Тут жили переважно міщани, які займались ремеслами та промислами. У XVIII столітті Бориспіль перетворився на значний економічний центр. Цьому сприяло те, ще тут проходив шлях Київ-Полтава.

Універсалом від 14 січня 1752 року гетьман Кирило Розумовський передав Бориспіль з навколишніми землями у вічне володіння своїй сестрі та її чоловіку, бунчуковому товаришу Юхиму Дарагану. На той час Бориспіль мав офіційний статус сотенного містечка Київського (давніше — Переяславського) полку.

Є на мапі 1787 року[3]

Російська імперія та встановлення радянської влади

У 1802 році Бориспіль став волосним центром Переяславського повіту Полтавської губернії. У місті діяли три парафіяльні школи, а в 1842 році відкрито початкове народне училище для державних селян. Варто згадати, що у місті на той час перебувала досить велика єврейська громада, існувало єврейське кладовище.

Під час Більшовицько-польської війни 2 червня 1920 року біля Борисполя відбувся бій між польсько-українськими та російськими червоноармійськими частинами. Тоді ж у травні-червні, в очікуванні звільнення від більшовицької окупації, місцеві мешканці підняли антирадянське повстання. Утім, об'єднані польсько-українські сили не змогли надати підтримку повстанцям і виступ був жорстоко придушений російськими військами.[4]

Того ж 1920 року в Борисполі було встановлено радянську владу. Почали створюватися сільськогосподарські артілі. Того ж року Бориспіль увійшов до складу Київської губернії, а в 1923 році став центром району. На той час у місті продовжувала існувати велика єврейська громада та єврейське кладовище.

3 1929 року починається колективізація. Це була справжня трагедія для українського селянства. Як і всюди по Україні, у Бориспільському районі вона супроводжувалася масовим розкуркуленням, знищенням найпрацьовитішого і тому найзаможнішого прошарку селянства. Люди в колгоспи йшли неохоче, чинили опір колективізації. Прокотилася хвиля «бабських бунтів». На придушення такого бунту в Борисполі було викликано кінну міліцію з Києва. Але незважаючи на опір населення, колективізація продовжувалася. 3 дрібних артілей утворюються 4 колгоспи: ім. Шевченка, ім. Кірова, «Серп і молот», «Перемога».

Війська Російської імперії проходять через Бориспіль, 1877 рік
Війська Російської імперії проходять через Бориспіль, 1877 рік
 
Вулиця Київський шлях у Борисполі, 1902 рік
Вулиця Київський шлях у Борисполі, 1902 рік
 

Голодомор
Меморіал жертвам Голодомору 1932-1933 р.р., Книшовий меморіально-парковий комплекс

Смертність сільського населення Бориспільського району (без м. Борисполя) з 1 січня 1933 р. до 1 січня 1934 року склала 5739 чоловік. Серед померлих за цей період було 266 дітей віком до одного року. Це за звітами. Фактично ж втрати були значно більшими.

Жертвами репресій стали багато жителів району та міста Борисполя. Серед них: Тарабан — нач. райземвідділу, Степанов — голова райвиконкому, Пінчук — бандурист, молодий письменник Жигалко та багато інших.

1939 року село Бориспіль отримало статус смт.[5]

Друга світова війна

23 вересня 1941 року Бориспіль окупували німецькі війська. На території аеродрому до жовтня 1942 року функціонував табір для військовополонених. У лютому 1943 року в придніпровських лісах біля Сошникова розпочав свою діяльність партизанський загін ім. Щорса. Звільнення Бориспільського району почалося у вересні 1943 року, у цей час тут діяли дві армії (38-а — під командуванням Никандра Чибісова, 40-а — під командуванням Кирила Москаленка). Бориспіль звільняла 136-а дивізія під командуванням Івана Пузікова. В ніч на 23 вересня бійці дивізії увірвались у місто, захопили аеродром, багато зброї, чимало полонених. За два роки окупації нацисти вбили і закатували в районі 497 громадян. Понад 5 тисяч вивезли до Німеччини. В боях за визволення від німецьких загарбників загинуло понад 8 тисяч мешканців району, у тому числі понад три тисячі бориспільців. Більше 5 тисяч воїнів лежать в братських могилах району. На території сучасної школи лінгвістики в період 1941—1943 рр.нацисти проводили розстріли місцевого населення. Після війни учні тоді ще 5-ї школи насипали курган з землі привезеної з місць найбільших битв Радянсько-німецької війни.

Повоєнні роки

У 1959 р. чисельність населення Борисполя досягла 17,2 тис. осіб.

У 1965 році прийняв перших пасажирів новий Бориспільський аеропорт.

На початку 1970-х років Бориспіль почав інтенсивно розбудовуватися: виросло селище будівників газопроводу, з'явилися нові житлові квартали, де живуть переважно працівники аеропорту. У 1975 році Бориспіль отримав статус міста обласного підпорядкування[6].

Як свідчать дані, на початку 1980-х років на території міста та району працювали 36 промислових та сільськогосподарських підприємств, 27 будівельних та транспортних підприємств, 20 середніх та 8 восьмирічних шкіл, 50 медичних установ, 34 будинки культури та клуби, 47 бібліотек, спортивна та музична школи, районний будинок побуту, будинок культури.

Бориспільський район кінця 1960-х — поч. 1990-х років: всього по місту і району — 136 великих і малих підприємств і організацій, 15 радгоспів, 4 радгоспи-птахофабрики.

Галерея
Пам'ятний знак на честь перебування в м. Борисполі Т. Г. Шевченка
Пам'ятний знак на честь перебування в м. Борисполі Т. Г. Шевченка
 
Книшовий меморіальний парковий комплекс Бориспіль
Книшовий меморіальний парковий комплекс Бориспіль
 

Після відновлення Незалежності України

З 24 серпня 1991 року — в складі Незалежної України.

Постановою № 184-VIII Верховної Ради України від 11 лютого 2015 року 1000-річчя Борисполя відзначалося на державному рівні[7].

Географія

Клімат

За класифікацією Кеппена клімат відносять до вологого континентального з теплим літом (Dfb). Середньорічна температура складає 8,0 °C, кількість опадів — 602 мм.[8]

Клімат Борисполя
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −2,4 −1,1 4,1 13,8 20,7 24 25,3 24,5 19,2 12,3 4,8 0,2 12,1
Середня температура, °C −5,2 −4,2 0,6 9,1 15,4 18,8 20,1 19,2 14,2 8,2 2,2 −2,2 8,0
Середній мінімум, °C −8 −7,2 −2,9 4,4 10,2 13,6 14,9 13,9 9,3 4,2 −0,4 −4,5 4,0
Норма опадів, мм 42 39 35 47 48 73 81 61 47 35 46 48 602
Джерело: Climate-Data.org.

Населення

Динаміка населення[9]

Рік 1623 1897 1959 1970 1979 1989 1992 1998 2001 2005 2017
Населення (осіб) 370 ▲ 8953 ▲ 17180 ▲ 32365 ▲ 39983 ▲ 50508 ▲ 52500 ▲ 54300 ▲ 53975 ▼ 55334 ▲ 61613 ▲

Культура

У Борисполі діє мережа закладів культури; є пам'ятки історії та архітектури.

Заклади культури

Сферу культури в місті (і в цілому районі) репрезентують:

Будинок дитячої та юнацької творчості міста Бориспіль. Кінотеатр «Європа» До реставрації — «Дружба». Бориспільський державний історичний музей.

Улюбленим місцем відпочинку містян є центральний парк, де в тому числі розташовані меморіал пам'яті воїнів Радянсько-німецької війни і алея героїв, міський стадіон «Колос» і міська спортивна школа, різноманітні заклади відпочинку, кафе, атракціони тощо.

Пам'ятки і пам'ятники
Погруддя Павла Чубинського

Цікавими об'єктами історичного минулого та архітектури у Борисполі є:

  • вал ІХ—ХІІ століть;
  • Борисо-Глібська церква;
  • Пожежна вежа;
  • Меморіал пам'яті жертв Голодомору;
  • Книшове кладовище;
  • Залізничний вокзал 1901 року;
  • Пам'ятник «Святий князь Володимир — Хреститель Русі-України»;
  • Книшовий меморіальний парковий комплекс[11].

У місті також встановлено ряд інших пам'ятників і пам'ятних знаків — меморіал воїнів Німецько-радянської війни, пам'ятники П. Чубинському, пам'ятні знаки на честь перебування Т. Г. Шевченка в околицях міста і воїнам-афганцям.

Після здобуття Україною незалежності містяни неодноразово порушували питання знесення пам'ятника В. І. Леніну та зміни назв декількох вулиць. Наприклад, у ніч на 1 березня 2011 року представники організації «Патріот України» розбили постамент довкола пам'ятника Леніну, на якому були написані металеві букви «В. І. Ленін»[12]. 22 серпня 2011 року пам'ятник Ленінові було перенесено з площі перед Міськрадою[13]. 21 лютого 2014 місцевими мешканцями його було остаточно знесено[14].

Бориспільці пропонують замість Леніна поставити пам'ятник Павлові Чубинському. Автор тексту до українського гімну народився в їхньому місті.

23 серпня 2014 року у День Державного Прапора України урочисто відкрито пам'ятник Героям Небесної сотні[15].

Інфраструктура

Бориспіль є фактично східними воротами Києва. Через місто проходять траси із Харкова, Полтави, Кременчука тощо. Тому щодня через місто проходить велика кількість автотранспорту. При цьому кількість світлофорів у Борисполі по головній вулиці становить 18. У вечірні та ранішні години під Борисполем видовжуються кілометрові черги з автівок, оскільки світлофори загоряються на 30—35 секунд і не є синхронізованими між собою.

Підприємства та соціальна сфера міста

У місті досить добре розвинені всі галузі виробничої та невиробничої сфери. У Борисполі розташована велика кількість будівельних підприємств.

ПриватБанк, Райффайзен Банк Аваль, Укргазбанк та інші банки представляють банківську сферу діяльності у місті Борисполі[16].

Медіа

Релігія

У місті діють громади всіх основних конфесій України.

Релiгiйнi споруди
  • Свято-Покровський кафедральний собор
  • Храм Святого пророка Іллі
  • Свято-Миколаївська церква
  • Храм Святих Володимира й Ольги (УГКЦ)

Міста-побратими

Уродженці

Герої Радянського Союзу

Поховані

Світлини
  • Книшовий меморіально-парковий комплекс
  • Пам'ятний знак вченому-етнографу П. П. Чубинському, автору слів державного Гімну України
  • Братська могила п'яти льотчиків, які загинули 8 грудня 1959 року
  • Будівля колишньої школи №2, нині міжшкільний комбінат
  • Меморіальна дошка на приміщенні школи №2, де навчався Герой Радянського Союзу В. Ф. Шкіль
  • Меморіальна дошка на будинку, де жив Герой Радянського Союзу, ветеран аерофлоту Василь Дмитрович Борисов
  • Меморіальна дошка на честь видатного гігієніста, академіка Захарія Френкеля, який народився в Борисполі
  • Меморіальна дошка на приміщенні школи № 1, де навчався Герой Радянського Союзу Ю. М. Головатий
  • Бориспільська міська пожежна частина (колишня)
  • Термінал «F» аеропорту «Бориспіль»
  • Залiзничний вокзал
  • Арт-об'єкт "Я кохаю Бориспіль"
  • Курганна група мікрорайон Нестерівка
  • Зона відпочинку Олесницьке озеро

Пам'ятники
  • Пам'ятник Святому князю Борису
  • Пам'ятник воїнам-інтернаціоналістам загиблим в Афганістані
  • Погруддя П. Верни
  • Пам'ятник князю Володимиру Мономаху
  • Пам'ятник Нестору Літописцю
  • Меморіал Слави в Центральному міському парку
  • Алея Героїв Радянського Союзу
  • Пам'ятник київському князю Володимиру Великому
  • Пам'ятник жертвам Чорнобильської катастрофи
  • Пам'ятник П. Чубинському встановлений 15 квітня 2020 року в Книшовому меморіально-парковому комплексі
  • Стіна пам'яті жертвам "Великого терору"
  • Пам'ятний знак класику єврейської літератури Шолом-Алейхему
  • Пам'ятник Небесній Сотні
  • Могила заслуженого майстра народної творчості, різьбяра по дереву П. П. Верни
  • Пам'ятний знак воїнів, які загинули при обороні і визволенні м. Борисполя
  • Могила активістів с. Нестерівки Височин М. К. та Височин Я. М., які були закатовані фашистами 1942 року

Див. також

Примітки
  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 року (PDF)
  2. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 року (PDF)
  3. Карта частей Киевского, Черниговского и других наместничеств 1787 года. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 25 вересня 2021. Процитовано 25 вересня 2021.
  4. Бориспільське повстання Архівовано 11 грудня 2021 у Wayback Machine.; Україна молода, Випуск № 094, 27 травня 2010.
  5. Відомості Верховної Ради СРСР. — 1939. — № 24 (47). — 17 липня. — С. 4.
  6. Указ ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР 03.03.1975 «Про утворення районів у містах і віднесення деяких міст Української РСР до категорії міст обласного підпорядкування». Архів оригіналу за 26.11.2016. Процитовано 25.11.2016.
  7. Політика / Голос України.— К., № 29 (6033) за 18 лютого 2015.— С. 4
  8. Климат: Борисполь — Климатический график, График температуры, Климатическая таблица — Climate-Data.org. Архів оригіналу за 15 лютого 2021. Процитовано 11 грудня 2021.
  9. Історія населення міст України. Архів оригіналу за 19 квітня 2012. Процитовано 9 вересня 2017.
  10. Бориспільська міська централізована бібліотечна система. mcbs.org.ua. Архів оригіналу за 25 травня 2018. Процитовано 25 травня 2018.
  11. Книшовий меморіальний парк. Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 6 серпня 2020.
  12. http://gazeta.ua/articles/ukraine-newspaper/373126 Архівовано 26 серпня 2014 у Wayback Machine. У Борисполі розбили постамент під Леніним
  13. Архівована копія. Архів оригіналу за 22 серпня 2013. Процитовано 6 вересня 2011.
  14. @ukrpravda_news Ленін впав щойно в Борисполі. Досі чекаємо на Дніпропетровськ — хлопці не здаються. 21.02. Архів оригіналу за 27 лютого 2014. Процитовано 24 лютого 2014.
  15. У Борисполі відкрили пам'ятник Героям Небесної Сотні. Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 24 серпня 2014.
  16. Банки Борисполя. ubanks.com.ua. Архів оригіналу за 29 червня 2017. Процитовано 24 квітня 2020.
  17. Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 301 с. ISBN 966-8201-26-4

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.