Борис Харизанов
Борис Харизанов (болг. Борис Митев Харизанов; нар. 18 січня 1896) — болгарський офіцер, генерал-майор. Військовий аташе в Берліні. Командир 8-ї Піхотної Тунджанської дивізії під час Другої світової війни.
| Борис Харизанов | |
|---|---|
| болг. Борис Митев Харизанов | |
| Народження | 18 (30) січня 1896 |
| Смерть | невідомо |
| Країна |
 Болгарія |
| Рід військ | піхота |
| Освіта | Національний військовий університет Васила Левскі і Військова академія імені Г. С. Раковського |
| Роки служби | 1917–1946 |
| Звання | генерал-майор |
| Командування |
8-ма піхотна тунджанська дивізія 10-та піхотна дивізія |
| Війни / битви | Друга світова війна |
Біографія
Народився 18 січня 1896 в Трекляно.
1 серпня 1917 закінчив Військову академію Його Величності і отримав звання лейтенанта, 30 червня 1919 старшого лейтенанта, а в 1926 — капітана. 19 січня 1935 був підвищений до майора. В період з 1935 по 1936 був слухачем в Софійської Військової академії.
1935 королівським указом № 335 був призначений начальником відділу штабу армії і 6 травня 1937 отримав чин підполковника.
Напередодні Другої світової війни (1941–1945) був посланий як тимчасовий військового аташе в Берліні (королівським указом № 84), 6 травня 1941 отримав звання полковника.
За наказом військового міністерства № 176 від 28 листопада 1944 призначений командиром 8-ї Піхотної Тунджанської дивізії.
5 квітня 1945 отримав чин генерал-майора і нагороджений військовою медаллю «За відвагу» III ступеня 2 класу і орденом «Олександра Невського». Звільнений з посади за наказом № 3 від 17 січня 1946.
Військові звання
Освіта
Нагороди
- Військовий орден «За хоробрість» III ступеня 2 класу
- Королівський орден «Святого Олександра» III ступеня з мечами в середині
Джерела
- Ташев, Ташо. Българската войска 1941—1945 — енциклопедичен справочник. «Военно издателство» ЕООД. ISBN 978-954-509-407-1.
- сп. Архивен преглед, бр. 1-2, 2008 г., Държавна агенция «Архиви», статия «Неизвестни документи за англо-амеркианските бомбандировки над България през 1944 г. и за създадения военнопленически лагер в гр. Шумен» от Николай Котев, стр. 148