Боткін Сергій Петрович
| Сергій Петрович Боткін | |
|---|---|
| Сергей Петрович Боткин | |
![]() | |
| Народився |
5 (17) вересня 1832 Москва |
| Помер |
12 (24) грудня 1889 (57 років) Мантон |
| Поховання | Новодівочий цвинтар |
| Країна |
|
| Діяльність | лікар |
| Alma mater | Московський університет |
| Галузь | медицина і внутрішні захворювання |
| Заклад | Петербурзька медико-хірургічної академія |
| Посада | лейб-медик царської сім'ї |
| Звання | професор |
| Ступінь | доктор медицини |
| Вчителі | Q15144324? |
| Відомі учні | Q48876715? |
| Членство | Бельгійська королівська академія медициниd |
| Відомий завдяки: | засновник наукової медицини у Російській імперії, опис гепатиту А |
| Батько | Q65123615? |
| У шлюбі з | Q107531188? |
| Діти | Сергій, Євгеній Боткіни |
| Нагороди | |
| Автограф |
![]() |
Сергі́й Петро́вич Бо́ткін (5 (17) вересня 1832, Москва — 12 (24) грудня 1889, Мантон) — російський лікар-терапевт, засновник наукової медицини в Російській імперії, громадський діяч.
Народився в Москві в купецькій родині. Його батько, відомий торговець чаєм, купець 1-ї гільдії і потомствений почесний громадянин, був двічі одружений і мав 25 дітей, з яких вижило 9 синів і 5 дочок. Майже всі вони стали знамениті: серед братів Сергія Петровича були літератори, художники, староста храму Христа Спасителя, одна з сестер була одружена з поетом Афанасієм Фетом, інша — за московським міським головою і лідером партії «октябристів» Олександром Гучковим.
Закінчив медичний факультет Московського університету (1855). Захистив докторську дисертацію 10 серпня 1860 року на тему «О всасывании жира в кишках», присуджено науковий ступінь доктора медицини[1].

З 1861 року — професор Медико-хірургічної академії в Петербурзі. Боткін підкреслював, що при лікуванні треба впливати не тільки на хворобу, а й на організм хворого в цілому. Праці Боткіна присвячені багатьом питанням (на той час майже не вивченим), зокрема захворюванням серцево-судинної системи, інфекційним хворобам, військово-польовій терапії, ураженням печінки, нирок, вивченню дії лікарських речовин тощо.
Сергій Петрович Боткін став першим серед російських лікарів царським лейб-медиком (до того царська сім'я довіряла лише іноземцям). Очолював Товариство російських лікарів. Він зробив дуже багато для поліпшення санітарних умов і зменшення смертності, організував перші в країні клінічну й експериментальну лабораторії, звідки вийшов перший російський нобелівський лауреат, фізіолог Іван Павлов.
Його сини Сергій і Євгеній також стали відомими лікарями. Євген став також лейб-медиком, його розстріляли 1918 року разом із царською сім'єю під Єкатеринбургом.
Велику роль в поширенні ідей Боткіна в Україні відіграв його учень В. Т. Покровський, що працював у Києві, та видатні українські терапевти В. П. Образцов, М. Д. Стражеско, Т. Г. Яновський, їхні численні учні (В. М. Іванов, М. М. Губергріц та ін.).
Праці
- С. П. Боткин. Курс клиники внутренних болезней и клинические лекции: в двух томах. — Москва : Книга по Требованию, 2017. — 181 с. — ISBN 978-5-458-38315-8.(рос.)
Примітки
- Кульбин Н. Боткин Сергей Петрович // Русский биографический словарь / Изд. под наблюдением председателя Императорского Русского Исторического Общества А. А. Половцова. — Санкт-Петербург : тип. Главного упр. уделов, 1908. — Т. 3: Бетанкур — Бякстер. — С. 294—310.(рос.)
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1978. — Т. 2 : Боронування — Гергелі. — С. 12.
- Нилов Е. Боткин Евгений Сергеевич. — Москва : Молодая гвардия, 1966. — 156 с. — (Жизнь замечательных людей: ЖЗЛ)(рос.)

