Буддха Лоетла Нафалай (Рама II)

Буддха Лоетла Нафалай (Рама II) (тай. พระพุทธ เลิศหล้า นภาลัย, Пхрапхут Летла Напхалай, нар. 24 лютого 1767, Сіам — 21 липня 1824, Бангкок, Сіам) — 2-й монарх династії Чакрі, що правив у 1809-1824.

Буддха Лоетла Нафалай
тай. พระบาทสมเด็จพระพุทธเลิศหล้านภาลัย
Народився	24 лютого 1767 Ратбурі, Таїланд
Помер	21 липня 1824 (57 років) Бангкок, Таїланд
Країна	Таїланд
Діяльність	поет, суверен, Front Palace, кронпринц
Знання мов	тайська
Посада	король Таїланду
Конфесія	буддизм
Рід	династія Чакрі
Батько	Буддха Йодфа Чулалоке
Мати	Амаріндра^d
Брати, сестри	Маха Сенанурак^d
У шлюбі з	Срі Сурієндра^d і Срі Сулалай^d
Діти	Монгкут, Wongsa Dhiraj Snid^d, Чессадабодіндра і Пінклао^d
Медіафайли у Вікісховищі

Його правління було значною мірою мирним, позбавленим тих конфліктів, з которими довелося зіткнутися його предкам. Його правління було відомо як «Золота Доба Літератури», оскільки Буддха Лоетла Нафалай був патроном багатьом поетам, та й сам король був відомим поетом та художником.

Літературна діяльність

Вважається автором ряду драм для театру лаконнай («внутрішній театр»), включаючи «Інао» та «Рамакієн» (завершені в 1820), хоча поеми на відповідні сюжети існували та раніше. Також він ввів в ужиток двору уявлення лаконнока («зовнішнього театру», чи театру простолюду), для якого написав шість п'єс на теми зі збірки «50 джатак». Його твори включають: «Чайчет» (1814), «Каві» (1815), «Край Тонг» (1816), «Маніпічай» (1818), «Сонгтонг» (1818), «Сангсінчай» (1821).

Разом з Сунтоном Пу, Прая Транг і Кру Мі король був автором та основним редактором поеми «Сепа про Кун Чанге і Кун Пена». Крім того, Рама II написав безліч віршів у класичному стилі, включаючи цикл в жанрі «пісень веслярів», і короткі поеми, що відкривають вистава «Рамакієн».

Література

• Історія всесвітньої літератури. У 9 т. Т.6. М., 1989. С.681, 683 (стаття Ю. М. Осипова); а також хронологічні таблиці видання