Будинок інституту Державного автомобільного транспорту України
Будинок інституту Державного автомобільного транспорту України — 17-поверховий, 70-метровий хмарочос в Києві.
| Будинок Державного автомобільного транспорту України | |
|---|---|
![]() Будинок Державтотрансу України (2009 рік) | |
| Інформація | |
| 50°27′30″ пн. ш. 30°25′06″ сх. д. | |
| Розташування |
Проспект Перемоги, 57, Київ |
| Статус | Збудовано |
| Стиль | Модерн |
| Завершено | 1975 |
| Використання | Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут |
| Висота | |
| Дах | 70 м [1] [2] |
| Технічні деталі | |
| Кількість поверхів | 17 |
| Корисна площа | 10 000 м² |
| Інше | |
| Архітектор |
Г. I. Гранаткін С. Н. Сова |
| Інженер-будівельник |
М. І. Бондаренко В. С. Кішельков |
| Сторінка на SkyscraperPage | 72810 |
| |
Збудований в 1975 році. Це був перший офісний хмарочос міста. Наразі будівля використовується як інститут Державтотрансу.
В свій час будинок був другим за висотою у Києві (після готелю «Київ»).
Історія
Київський 70-метровий хмарочос спорудили в 1975 році, і будівлю одразу почали використовувати як головний інформаційно-обчислювальний центр Міністерства автомобільного транспорту УРСР та науково-дослідні інститути ДерждорНДІ і Державтотранс-НДІпроект. [3]
Наразі будівля використовується як інститут Державтотрансу.
Архітектура


В першій частині, розвинутої навкруги внутрішнього світового подвір'я, розміщені вестибюль, зал засідань на 500 місць, виставковий зал, фоє, їдальня і лабораторія з важким обладнанням.
Лабораторії з легким обладнанням і адміністративні приміщення розміщені у висотній частині корпусу. Загальна корисна площа поверхів всієї споруди — 10 000 м².
Перший та другий поверхи — із монолітного залізобетонного каркаса зі збірними панелями перекриттів; з третього по сімнадцятий — уніфікований каркас.
Примітки
- Skyscraperpage: Державтотранс Поцитовано 2010-02-19
- Архтектура Києва: Офіні будівлі, 1982 р. Процитовано 2010-04-07
- Київ: архітектурно-історичні обриси» (1982) Архівовано 2013-08-20 у Wayback Machine. Процитовано 2010-06-20

