Бухарська область
Буха́рська о́бласть (узб. Бухоро вилояти, Buxoro viloyati) — адміністративно-територіальна одиниця на заході Узбекистану. Утворена 15 січня 1938 року. Площа 40,32 тисяч км². Населення 1437,7 тис. мешканців (1996). Адміністративний центр — місто Бухара.
| Бухарська область | ||||
|---|---|---|---|---|
|
Бухоро вилояти / Buxoro viloyati | ||||
|
| ||||
| Адміністративний центр | Бухара | |||
| Країна |  Узбекистан | |||
| ||||
| Офіційна мова | узбецька | |||
| Населення | ||||
| - повне | 1 505 800 | |||
| - густота | 35 чол./км² | |||
| Площа | ||||
| - повна | 40 300 км² км² | |||
| Висота | ||||
| - максимальна | 206 м | |||
| - мінімальна | 206 м | |||
| Часовий пояс | UTC+5 | |||
| Дата заснування | 15 січня 1938 | |||
| Вебсайт | buxoro.uz/index.php?Lang=en | |||
| Код ISO 3166-2 | UZ-BU | |||
 | ||||
| ||||
| ||||
Межує на північному заході з Хорезмською, на півночі і сході — з Навоїйською, на південному сході — з Кашкадар'їнською областями Узбекистану, на заході і південному заході — з Туркменістаном (Лебапський вілоят).
Географія
Переважна частина території розташована на півдні пустелі Кизилкум з закріпленими рослинністю грядовими і бугристими пісками та з окремими височинами (Кульджуктау, висота до 785 м).
Клімат різко континентальний, посушливий. Середні температури січня — −5 °C, липня 29 °C. Опадів близько 150 мм на рік.
Головні річки — Зеравшан і Амудар'я. Озера — Тудакуль, Денгизкуль та інші. Водосховища — Куюмазарське, Тудакульське і Шоркульське.
Ґрунти алювіальні, лукові, болотні. Поширені чагарники, ефемери і ефемероїди. В області — Кизилкумський заповідник.
Економіка
Видобуток природного газу (великі родовища — Газлі та інші); газопроводи на Урал, в Центр, через Ташкент в Киргизстан і на південь Казахстану, нафти.
Легка (бавовноочисна, бавовняно-паперова, шовкомотальна та інші) і харчова промисловості. Основний промисловий центр — Бухара.
Землеробство поливне (Аму-Бухарський канал та інші). Головні галузі сільського господарства: бавовництво, каракульництво, шовківництво. Розвинені плодівництво, баштанство, виноградарство.
Адміністративний поділ
Станом на 1 січня 2011 року область поділена на 11 районів і 2 міста обласного підпорядкування.[1]
Райони
| № п/п | Район | Центр |
|---|---|---|
| 1 | Алатський | місто Алат |
| 2 | Бухарський | місто Ґалаасія |
| 3 | Вабкентський | місто Вабкент |
| 4 | Гіждуванський | місто Гіждуван |
| 5 | Джандарський | міське селище Жондор |
| 6 | Каганський | місто Каган |
| 7 | Каракульський | місто Каракуль |
| 8 | Караулбазарський | місто Караулбазар |
| 9 | Пешкунський | міське селище Янгібазар |
| 10 | Ромітанський | місто Ромітан |
| 11 | Шафірканський | місто Шафіркан |
Населені пункти
Станом на 1 січня 2011 року в області налічувалося 11 міст, 62 міських селища і 120 сільських сходів громадян.
Література
- Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 89(рос.)