Буценко Микола Валерійович
Буценко Микола Валерійович (нар. 20 червня 1991) — український боксер-аматор. Срібний призер чемпіонату Європи (2013)[1], бронзовий призер чемпіонату світу (2013), чемпіон України. Брав участь у Світовій серії боксу протягом трьох сезонів до 2016 року у складі команди Українські отамани. Випускник факультету цивільної та господарської юстиції Національного університету «Одеська юридична академія»[2].
| Микола Буценко | ||
|---|---|---|
| Загальна інформація | ||
| Повне ім'я | Буценко Микола Валерійович | |
| Громадянство |
| |
| Народився |
20 червня 1991 (30 років) Одеса, Українська РСР, СРСР | |
| Alma mater | Національний університет «Одеська юридична академія» | |
| Вагова категорія | Легша (англ. Bantamweight) (до 56 кг) | |
| Зріст | 170 см | |
| Нагороди |
| |
| Спортивні медалі | |||
|---|---|---|---|
| Представник | |||
| Бокс | |||
| Чемпіонат світу | |||
| Бронза | Алмати 2013 | Легша | |
| Чемпіонат Європи | |||
| Срібло | Мінськ 2013 | Легша | |
| Срібло | Харків 2017 | Легша | |
| Європейські ігри | |||
| Срібло | Мінськ 2019 | Легша | |
Аматорська кар'єра
У червні 2021 року Буценка було кваліфіковано для участі в літніх Олімпійських іграх в Токіо від України. Окрім нього, до чоловічої сітки представників України було включено Ярослава Харциза, Євгена Барабанова, Олександра Хижняка, Цотне Рогаву, до жіночої сітки увійшла Ганна Лисенко.[3][4]
Світова серія боксу
Виступав протягом 3,4 та 5 сезону за українську команду «Ukraine Otamans», де здобув 6 перемог, та зазнав 5 поразок.
| Результат | Команда | Суперник | Спосіб | Дата | Місце | Примітки | Відео | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Перемога | WP (3:0) | 8 лютого 2013 | Бровари | ||||||
| Перемога | WP (3:0) | 22 березня 2013 | Київ | 1/4 фіналу | |||||
| Поразка | WP (3:0) | 11 травня 2013 | Астана | Фінал | |||||
| Поразка | WP (3:0) | 13 грудня 2013 | Бровари | ||||||
| Перемога | KO 2 | 8 березня 2014 | Франкфурт | ||||||
| Поразка | WP (3:0) | 31 березня 2014 | Москва | 1/4 фіналу | |||||
| Перемога | WP (3:0) | 16 січня 2015 | Київ | ||||||
| Поразка | WP (3:0) | 30 січня 2015 | Санья | ||||||
| Перемога | WP (3:0) | 13 лютого 2015 | Бліда | ||||||
| Перемога | TKO 5 | 12 березня 2015 | Лондон | ||||||
| Поразка | TKO 4 | 27 березня 2015 | Касабланка |
Спортивні досягнення
Міжнародні аматорські
- 2019 —
Срібний призер II Європейських ігор у легшій вазі (до 56 кг) - 2017 —
Срібний призер чемпіонату Європи у легшій вазі (до 56 кг) - 2013 —
Бронзовий призер чемпіонату світу у легшій вазі (до 56 кг) - 2013 —
Срібний призер чемпіонату Європи у легшій вазі (до 56 кг)
Регіональні аматорські
- 2018 —
Чемпіон України у легшій вазі (до 56 кг) - 2016 —
Чемпіон України у легшій вазі (до 56 кг) - 2015 —
Чемпіон України у легшій вазі (до 56 кг) - 2014 —
Чемпіон України у легшій вазі (до 56 кг) - 2012 —
Чемпіон України у легшій вазі (до 56 кг) - 2011 —
Бронзовий призер чемпіонату України у легшій вазі (до 56 кг) - 2010 —
Срібний призер чемпіонату України у легшій вазі (до 54 кг) - 2009 —
Чемпіон України у найлегшій вазі (до 51 кг)
Державні нагороди
- Орден «За заслуги» III ст. (15 липня 2019) —За досягнення високих спортивних результатів ІІ Європейських іграх у м.Мінську (Республіка Білорусь), виявлені самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України[5]
Примітки
- Микола Буценко: «Срібло чемпіонату Європи — це лише початок». Архів оригіналу за 9 січня 2018. Процитовано 17 липня 2017.
- Микола Буценко: Бокс без шоломів — палиця на два кінці
- Шестеро боксерів представлять Україну на Іграх у Токіо. РБК-Украина (рос.). Процитовано 29 червня 2021.
- Бокс. Україна отримала ще дві олімпійські ліцензії. www.golos.com.ua (укр.). Процитовано 29 червня 2021.
- Указ президента України № 522/2019 від 15 липня 2019 року «Про відзначення державними нагородами України членів національної збірної команди України на ІІ Європейських іграх