Бушмени
Бушме́ни — народ на Півдні Африки (Намібія, Ботсвана, Ангола, Зімбабве, Південно-Африканська Республіка, а також Танзанія). Разом із готтентотами виділяються в південноафриканську (капоїдну) расу, яка перша з існуючих розійшлася з предками інших популяцій сучасних людей.
| Бушмени Sān | |
|---|---|
 представниця одного з бушменських племен | |
| Кількість | ~90 000 |
| Ареал |
 Ботсвана: 45 тис. чол.  Намібія: 33 тис. чол.  Ангола: 33 тис. чол.  ПАР: 7,5 тис. чол.  Замбія: 1,5 тис. чол.  Зімбабве: 0,5 тис. чол. |
| Близькі до: | готтентоти |
| Мова | різні койсанські мови |
| Релігія | традиційні вірування, християнство |
Чисельність, розподіл на групи і мови
Загальна чисельність становить близько 90 тисяч осіб. Поділяються на багато груп: кунг, конг (маконг), кхомані, ква тощо. Розмовляють бушменськими мовами койсанської родини мов; поширені також англійська та африканс.
Історія, господарство і культура
Вважається, що бушмени є автохтонним населенням Південної і Південно-Східної Африки. Їм належить вілтонська археологічна культура 6—1 тис. до н. е. Наприкінці 1 тис. до н. е. — початку 1 тис. н. е. народи банту зайняли більшість території їхнього проживання. У XVI—XIX ст.ст. були відтиснені народами банту у пустелі Південної Африки. Велика частина бушменів була знищена народами банту і пізніше європейськими загарбниками.
Бушмени — неперевершені знавці пустелі, здатні вижити в ній протягом довгого часу. Більшість дотримується традиційних вірувань, хоча також є і християни.
Джерела
- Африка: энциклопедический справочник. Т.1. Москва. «Советская энциклопедия». 1986. -672с. с.386-387.