Буяновац

Буяновац (серб. Бујановац, Bujanovac, алб. Bujanoci) — місто і однойменний муніципалітет в Пчиньському окрузі в Сербії. Розташоване в басейні Південної Морави. Воно відоме своїми джерелами мінеральної води, тому він також відомий як Bujanovačka Баня (Бујановачка Бања).

Буяновац Бујановац, Bujanovac Bujanoc
—  Місто і муніципалітет  —
Герб
Країна
Регіон	Південна і Східна Сербія
Округ	Пчиня
Населені пункти	59
Уряд
- Мер	Шаїп Камбері
Площа [1][2]
- Місто	8,95 км²
- Муніципалітет	461 км²
Висота над р.м.	384 м
Населення (Перепис 2002) [3]
- Місто	12 011
- Муніципалітет	43 302
Часовий пояс	CET (UTC+1)
- Літній час	CEST (UTC+2)
Поштовий індекс	17520
Телефонний код(и)	+381(0)17
Автомобільні номери	BU
Вебсайт: www.bujanovac.rs/en
Місцезнаходження громади Буяновац в Сербії Місцезнаходження громади Буяновац в Сербії

Municipality of Bujanovac

Муніципалітет був полем битви у 1999–2001, після війни в Косово. Він розташований в географічному районі, відомому як Прешевська долина. У переписі 2002 року, найбільшою етнічною групою в місті були серби, у той час як другою за чисельністю етнічною групою в місті були албанці. В даний час населення міста і муніципалітету невідомо через бойкот перепису 2011 з боку місцевого албанського населення. Офіційно є 18 542 жителі

Історія

Середньовіччя

Середньовічні сербські держави охоплювали цю територію з 12 по 14 століття. В подальшому регіон перебував у складі Османської Імперії.

Османська доба

Буяновац став частиною Румелії — так називали території Балканського півострова, коли ними керувала Османська Імперія. Після Балканських війн регіон перейшов до Куманського дистрикту Королівства Сербія.

Югославія

Після утворення Королівства Сербів, Хорватів і Словенців в 1918 році Буяновац став частиною області Вранє, яка була сформована в 1921 з прийняттям Видовданської Конституції. З адміністративною реформою 1929 регіон став частиною Вардарської Бановини зі столицею в місті Скоп'є. З 1945 по 1992 Буяновац був у складі Соціалістичної Республіки Сербія.

Розпад Югославії

В 1992 році місцеві албанці організували референдум, на якому проголосували за приєднання Буяноваца, Прешева та Медведжі до самопроголошеної Республіки Косова. Проте, ніяких важливих подій не відбувалося до кінця 90-х років. Під впливом Війни в Косово, що тривала до 1999 року, між 1999 і 2001 роками, етнічно албанська паравоєнна сепаратистська організація Армія Визволення Прешева, Медведжі та Буяноваца розгорнула конфлікт, метою якого було від'єднання від Югославії трьох вищевказаних громад.

На відміну від випадку з Косово, західні країни засудили атаки і описали діяльність організації як "екстремізм" і "нелегальні терористичні акти".[4] Після Бульдозерної революції нова влада Югославії змогла припинити конфлікт за підтримки НАТО.[5]

Населення

Зміни населення
Рік	Населення	Зміна
1948	34 472	—
1953	36 810	+6.8%
1961	39 064	+6.1%
1971	43 522	+11.4%
1981	46 689	+7.3%
1991	49 238	+5.5%
2002	43 302	−12.1%
2011^[b]	18 067	−58.3%
Джерело: [6]

Згідно з переписом 2002 року населення Буяноваца становило 43 302 людини. Більша частина громади живе в сільській місцевості, міське населення становить лише 27.74%. В муніципалітеті розташовано 59 населених пунктів.

Етнічні групи

Більшість населення громади становлять албанці, утворюючи 55% всього населення. Майже всі етнічні албанці бойкотували перепис населення 2011 року, через що точні дані не встановлено.

Етнічна група	1948[7]^[a]	1953[8]^[a]	1961[9]	1971[10]	1981[11]	1991[12]	2002[13]	2011[14]^[b]
Албанці	27,174	28,653	16,618	21,209	25,848	29,588	23,681	244
Серби	25,143	27,681	20,033	18,840	15,914	14,660	14,782	12,989
Роми	2,838	-	11	2,749	4,130	4,408	3,867	4,576
Македонці	29	54	40	55	105	-	36	47
Болгари	9	23	-	-	-	-	33	23
Горанці	-	-	-	-	-	-	10	60
Чорногорці	23	16	8	23	24	44	7	19
Мусульмани	314	-	134	81	121	133	6	15
Югослави	-	91	1,081	15	96	75	2	3
Інші	408	6,286	1,147	550	451	330	878	91
Всього	55,938	62,804	39,064	43,522	46,689	49,238	43,302	18,067

Примітки

1. Шаблон:Serbian municipalities 2006
2. Насеља општине Бујановац (pdf). stat.gov.rs (Serbian). Statistical Office of Serbia. Процитовано 22 жовтня 2019.
3. Шаблон:Serbian census 2011
4. European Centre for Minority Issues Staf (1 січня 2003). European Yearbook of Minority Issues: 2001/2. Martinus Nijhoff Publishers. с. 652–. ISBN 90-411-1956-6.
5. Lobjakas, Ahto. NATO: Yugoslav Officials Discuss Presevo Valley. rferl.org (Radio Free Europe / Liberty). Процитовано 22 квітня 2017.
6. 2011 Census of Population, Households and Dwellings in the Republic of Serbia. stat.gov.rs. Statistical Office of the Republic of Serbia. Процитовано 11 січня 2017.
7. STALNO STANOVNISTVO PO NARODNOSTI. stat.gov.rs. Republički zavod za statistiku. Процитовано 4 березня 2015.
8. UKUPNO STANOVNIŠTVO PO NARODNOSTI (1953). stat.gov.rs. Republički zavod za statistiku. Процитовано 3 березня 2015.
9. Knjiga III: Nacionalni sastav stanovništva FNR Jugoslavije (1961). stat.gov.rs (Serbian). Republički zavod za statistiku. Процитовано 3 березня 2015.
10. Knjiga III: Nacionalni sastav stanovništva FNR Jugoslavije (1971). stat.gov.rs (Serbian). Republički zavod za statistiku. Процитовано 3 березня 2015.
11. Nacionalni sastav stanovništva SFR Jugoslavije (1981). stat.gov.rs. Republički zavod za statistiku. Процитовано 3 березня 2015.
12. STANOVNIŠTVO PREMA NACIONALNOJ PRIPADNOSTI (1991). stat.gov.rs. Republički zavod za statistiku. Процитовано 3 березня 2015.
13. Popis stanovnistva, domacinstava i stanova u 2002. stat.gov.rs (Serbian). Процитовано 3 березня 2015.
14. Попис становништва, домаћинстава и станова 2011. у Републици Србији. stat.gov.rs. Republički zavod za statistiku. Архів оригіналу за 11 серпня 2014. Процитовано 3 березня 2015. Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)