Бєлохвостик Валентин Сергійович

Валентин Бєлохвостик (біл. Валянцін Белахвосьцік; нар. 6 вересня 1934, Богушевичі, Березинський район, Мінська область, БРСР — пом. 10 червня 2003, Мінськ, Білорусь) — радянський білоруський актор, Лауреат Державної премії БРСР (1989), Народний артист Республіки Білорусь (1994).

Валентин Бєлохвостик
біл. Валянцін Белахвосьцік
Ім'я при народженні	Валентин Сергійович Бєлохвостик
Народився	6 вересня 1934 Богушевичі, Березинський район, Білоруська РСР, СРСР
Помер	10 червня 2003 (68 років)
Громадянство	СРСР  Білорусь
Діяльність	актор
Alma mater	Російський університет театрального мистецтва (1965)
Заклад	Національний академічний театр імені Янки Купали
У шлюбі з	Q98929984?
Діти	Зоя Бєлохвостик
Нагороди та премії

Життєпис

У 1958 році закінчив студію Білоруського театру імені Янки Купали, в 1965 році — Московський державний інститут театрального мистецтва.

Працював у Національному академічному театрі імені Янки Купали.

Особисте життя

Був одружений з Ольгою Глєбовою. У подружжя було двоє доньок: Зоя та Надія.

Фільмографія

Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
1992	ф	«Білі вбрання»	Белые одежды	Жуков
1988	ф	«Державний кордон. Солоний вітер»	Государственная граница. Солёный ветер	Носков
1986	ф	«Знак біди»	Знак беды	комісар
1985	ф	«Мамо, я живий»	Мама, я жив	Прокіп Малокурний
1982	мф	«Лисиця, ведмідь та мужик»	Лиса, медведь и мужик	озвучення
1982	ф	«Стратити не представляється можливим»	Казнить не представляется возможным	Гордієнко
1978	ф	«Розклад на післязавтра»	Расписание на послезавтра	вітчим Віктора
1978	ф	«Бачу ціль»	Вижу цель	полковник Федотов[1]
1977	ф	«Право на любов»	Право на любовь	Задорнов[2]
1977	ф	«Чорна береза»	Чёрная берёза	Іван Климов
1975	ф	«Вовча зграя»	Волчья стая	Кулєш, партизан
1974	ф	«Дума про Ковпака»		Семен Васильович Руднєв, комісар
1974	ф	«Бронзовий птах»	Бронзовая птица	голова сільради
1974	ф	«Останнє літо дитинства»	Последнее лето детства	tgspjlbxyf hjkm
1972	ф	«Завтра буде пізно»	Завтра будет поздно…	Іван Васильович, командир загону
1971	ф	«Вчора, нині та завжди»	Вчера, сегодня и всегда	Семен Карабанов, директор дитячого будинку
1963	ф	«Оптимістична трагедія»	Оптимистическая трагедия	Ведучий

Література

• Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С. 386.
• Республика Беларусь: Энциклопедия: В 6 т / Г. П. Пашков;. — Минск : «Беларуская Энцыклапедыя» iмя Петруся Броўкi, 2006. — Т. 2. — 912 с. — ISBN 978-985-11-0371-3.

Примітки

1. Бачу ціль «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка»
2. Право на любов «КINO-КОЛО»