Білик Юрій Михайлович

Бі́лик Ю́рій Миха́йлович (нар. 16 червня 1980(19800616), с. Муроване, Сокальський район, Львівська область, Українська РСР — 20 березня 2015, смт Новотошківське, Попаснянський район, Луганська область, Україна) — український військовослужбовець, молодший сержант Збройних сил України.

Білик Юрій Михайлович
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження 16 червня 1980(1980-06-16)
Муроване, Львівська область
Смерть 20 березня 2015(2015-03-20) (34 роки)
Новотошківське, Луганська область
(підрив на вибуховому пристрої)
Псевдо «Білий»
Військова служба
Роки служби 2014-2015
Приналежність  Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
 24 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Командування
в. о. командира взводу
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

Народився 1980 року в селі Муроване на Сокальщині Львівської області. З дитинства мешкав у Червонограді, 1995 року закінчив Червоноградську середню загальноосвітню школу № 11 (нині — Червоноградська гімназія).

Пам'ятник загиблим українським воякам у селищі Новотошківське.

З 1995 р. по 1998 р. навчався у Червоноградському професійному гірничо-будівельному ліцеї за професію: «Слюсар-ремонтник. Електрогазозварник».

У зв'язку з російською збройною агресією проти України призваний за частковою мобілізацією 14 серпня 2014-го.

Призначений на посаду старшого стрільця 10-ї роти 4-го механізованого батальйону 24-ї окремої Залізної механізованої бригади, в/ч А0998, м. Яворів. У зв'язку з відсутністю офіцера — командира взводу, з грудня 2014 виконував обов'язки командира взводу.

Ніс службу в зоні проведення антитерористичної операції, зокрема в районі населених пунктів «Бахмутської траси» на Луганщині.

20 березня 2015-го близько 17:00, під час перевірки території та обходу рубежів оборони взводного опорного пункту (ВОП, 29-й блокпост), — поблизу смт Новотошківське, військовослужбовці 24-ї бригади підірвались на вибуховому пристрої з «розтяжкою» в районі шахти «Пролетарської»[1]. В результаті вибуху загинули молодший сержант Юрій Білик і старшина Дмитро Гончарук.

24 березня з Юрієм прощались у Чевонограді[2]. Похований наступного дня на кладовищі села Муроване[3]. Залишилися батьки на Сокальщині, дружина Богдана та п'ятеро дітей у Червонограді.

Нагороди та звання
  • За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (04.06.2015, посмертно)[4].
  • Рішенням Червоноградської міської ради від 25.06.2015 № 835 присвоєне звання «Почесний громадянин міста Червонограда» (посмертно).
  • Рішенням Сокальської районної ради від 13.10.2016 присвоєне звання «Почесний громадянин Сокальського району» (посмертно).

Примітки
  1. У Новотошківці на розтяжці підірвалися двоє українських військових, обидва загинули // сайт Геннадія Москаля, 22 березня 2015
  2. На Львівщині із загиблим бійцем Юрієм Біликом люди прощалися на колінах Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine. // ЗІК, 25 березня 2015
  3. В Мурованому освятили пам'ятник загиблому Героєві Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine. // Сокальська РДА, 16 червня 2017
  4. Указ Президента України від 4 червня 2015 року № 311/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.