Білоріченський (Україна)
Білорі́ченський (розм. Білоріченка, колишні назви: село Біленьке, селище шахти «Білоріченська» (1951)) — селище міського типу в Лутугинській громаді Луганського району Луганській області України. З 2014 року є окупованим.
| смт Білоріченський | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Луганська область |
| Район/міськрада | Луганський район |
| Громада | Лутугинська громада |
| Код КАТОТТГ: | |
| Основні дані | |
| Засноване | як Біленьке у друг. пол. XVIII століття. |
| Статус | із 26.12.1957 року |
| Площа | 1,7 км² |
| Населення | ▼ 3194 (01.01.2018)[1] |
| Густота | 1878,8 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 92016 |
| Телефонний код | +380 6436 |
| Географічні координати | 48°26′34″ пн. ш. 39°06′07″ сх. д. |
| Висота над рівнем моря | 195 м
|
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Збірна |
| До станції: | 5,8 км |
| До райцентру: | |
| - автошляхами: | 14,4 км |
| До обл. центру: | |
| - автошляхами: | 27,9 км |
| Селищна влада | |
| Карта | |
![]() Білоріченський | |
![]() Білоріченський | |
![]() | |
Білоріченський розташований на залізничній гілці Родакове — Лутугине в басейні річки Біла, притоки Сіверського Дінця.
Село Біленьке виникло в другій половині XVIII століття. Сучасна назва селища міського типу походить від шахти «Білоріченська», побудованої поблизу слободи Біленької на початку XX століття. Сам Білоріченський заснований 1950 року в зв'язку з будівництвом шахт.
Назва шахти походить від словосполучення «біла річка».
В межах селища — 3 кам'яновугільні шахти, тваринницький радгосп, середня й початкова школи, школа-інтернат, школа робітничої молоді, клуб.
Постаті
- Клаус Олег Робертович (1972—2015) — старшина Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
Посилання
- Облікова картка[недоступне посилання з березня 2019]
- Янко М. Т. Топонімічний словник України: Словник-довідник. — К., 1998.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.


