Біоко

Острів Біоко (ісп. Bioko), в минулому Фернандо-По (Fernando Pó), Масіас-Нгема-Бійого (Macias Nguema Bijogo) — вулканічний острів в Гвінейській затоці Атлантичного океану. Входить до складу Екваторіальної Гвінеї.

Біоко
ісп. Bioko
бубе Ëtulá Ëria
Гора Басіле на острові Біоко
Гора Басіле на острові Біоко
Карта
Мапа острова
Мапа острова
Географія
3°30′ пн. ш. 8°42′ сх. д.
Місцерозташування Гвінейська затока
(Атлантичний океан)
Акваторія Гвінейська затока
Площа 2017  км² 
Довжина 70  км
Ширина 32  км
Берегова лінія 270 км
Найвища точка гора Басіле, 3011 м
Країна
 Екваторіальна Гвінея
Регіон Бйоко Норте та Бйоко Сур
Адм. одиниця Бйоко Норте
Бйоко Сур
Населення 334 463 особи (2015)
Біоко
Біоко (Екваторіальна Гвінея)
 Біоко у Вікісховищі

Географія
Вигляд острова Біоко із супутника
  • Площа 2017 км²
  • Довжина 70 км
  • Ширина 32 км.
  • Населення 80 тисяч жителів (1971), 334 тис. (2015).
  • Етнічні групи: Бубі (58%), Фанґ (16%), Фернандіно (12%), Ігбо (7%) (2002).

Головне місто Малабо — столиця держави.

Береги круті, небезпечні для висадки. Острів гористий, вулканічного походження. Виник при злитті декількох вулканічних конусів висотою до 3011 м (гора Басіле, вища точка всієї країни). Будучи утворена попелом вимерлого вулкана, ґрунт особливо багатий мікроелементами, що сприяє швидкому зростанню дерев і виноградних ліз. Місцеві фермери прикладають значні зусилля для запобігання буйного росту виноградних ліз, що пригнічують плантації какао. Гірські схили покриті вологими тропічними лісами.

Клімат екваторіальний, вологий (опадів до 2 500 мм на рік). Розвинуті родючі ґрунти. Гірські вічнозелені екваторіальні ліси.

Культивують какао (дає 90 % збору какао-бобів країни), хінне дерево, каву, цукрову тростину, олійну пальму.

Історія

Першим з європейців острів відкрив в 1471 році португалець Фернандо По і назвав його Формоза. Пізніше острів був названий на честь першовідкривача Фернандо По. У 1973 році був перейменований в Масіас-Нгема-Бійого на честь першого президента країни, а в 1979 в Біоко. До 1778 року острів належав Португалії, до 1968 року — Іспанії; потім в складі Екваторіальної Гвінеї.

Населення
Національний прапор Бубі

Корінні мешканці Біоко - Бубі. Вимираючі від алкоголізму і різних хвороб в колоніальний період, вони поступово відновлюють свою чисельність і складають більшість 260-тисячного населення острова. Також на острові проживають фернандіньйо (нащадки англомовних звільнених рабів, які влаштувалися на Біоко в XIX столітті), іспанці, емігранти з Мбіні, Нігерії та Камеруну.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.