Ванілін
Ванілі́н — З-метокси-4-гідроксибензальдегід, C8H8O3, біла кристалічна речовина, із запахом ванілі; tпл. 81—83°С, tкип. 284—285°С (в атмосфері СО2). Розчинний у воді, спирті, ефірі, хлороформі та інших розчинниках.
| Ванілін | |
|---|---|
 Skeletal formula of a vanillin minor tautomer |
 Spacefill model of a vanillin minor tautomer |
| Назва за IUPAC | 4-Hydroxy-3-methoxybenzaldehyde[1] |
| Інші назви | Vanillin[2] |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 121-33-5 |
| PubChem | 1183 |
| Номер EINECS | 204-465-2 |
| KEGG | D00091 |
| Назва MeSH | vanillin |
| ChEBI | 18346 |
| RTECS | YW5775000 |
| SMILES |
c1(C=O)cc(OC)c(O)cc1 |
| InChI |
1/C8H8O3/c1-11-8-4-6(5-9)2-3-7(8)10/h2-5,10H,1H3 |
| Номер Бельштейна | 472792 |
| Номер Гмеліна | 3596 |
| 3DMet | B00167 |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | C8H8O3 |
| Молярна маса | 152,15 г/моль |
| Молекулярна маса | 152,047344122 u |
| Зовнішній вигляд | White crystals |
| Запах | Vanilla, Sweet, Balsamic, Pleasant |
| Густина | 1,056 g cm−3 |
| Розчинність (вода) | 10 g dm−3 |
| Тиск насиченої пари | >1 Pa |
| Кислотність (pKa) | 7,781 |
| Основність (pKb) | 6,216 |
| Структура | |
| Кристалічна структура | Monoclinic |
| Термохімія | |
| Ст. ентальпія згоряння ΔcH |
−3,828–3,828 МДж/моль |
| Небезпеки | |
| MSDS | hazard.com |
| ГГС піктограми |  |
| ГГС формулювання небезпек | 302, 317, 319 |
| ГГС запобіжних заходів | 280, 305+351+338 |
| Класифікація ЄС |  Xn |
| R-фрази | R22 |
| NFPA 704 |
 1
1
0
|
| Пов'язані речовини | |
| Пов'язані речовини | Anisaldehyde Eugenol |
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Ванілін широко застосовують у харчовій та парфумерній промисловості, а також для виготовлення ліків. Суміш ваніліну й цукрової пудри — ванільний цукор.
Ванілін у вигляді глікозидів міститься (до 3 %) у ванільних бобах — плодах ліан родини орхідних Vanilla planifolia i Vanilla pompona, що паразитують на какао.
Натуральний ванілін виділяють із ванілі методом екстракції (ванільні екстракти) або отримують біотехнологічним методом. Крім того, існує низка синтетичних і напівсинтетичних шляхів його одержання.
Синтетичний ванілін, замість екстракту натурального ваніліну, у наш час частіше використовують як смакову добавку в продуктах харчування, напоях та лікарських препаратах.
Джерела
- Ванилин // Большая советская энциклопедия / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Тома 1–30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.).
- Ванілін — Харчові добавки — ChemiDay.com