Варшавський договір (1745)
Варшавський договір 1745 року — дипломатичні угоди, підписані у Варшаві 8 січня 1745 року учасниками Четверного союзу: Великою Британією, Австрією, Голландською республікою та Саксонією, щоб підтримати визнання прагматичної санкції та підтримати кандидатуру Марії-Терезії на престолі Австрійської імперії. Той умовно оборонний союз було сформовано під час війни за австрійську спадщину та вже впродовж кількох місяців усі, хто підписав договір, стали союзниками проти Франції.
| Варшавський договір | |
| Місце розташування | Варшава |
|---|---|
| Дата й час | 8 січня 1745 |
| Сторона, яка підписала | Голландська республіка, Королівство Велика Британія, Габсбурзька монархія і Саксонія |
Відповідно до умов договору курфюрст Саксонії Фрідріх Август II виставляв 30 000 солдатів в обмін на грошові субсидії від «морських держав» — британців і голландців[1]. Поряд із раптовою смертю баварського герцога Карла VII та виходом з війни Баварії, що підписала Фюссенський мир, Варшавський договір різко змінив баланс сил у Німеччині. Союзники, зрештою, успішно забезпечили визнання Марії-Терезії Аахенським миром 1748 року.
Примітки
- Carlyle, Thomas. «Chapter XII.» In The Works of Thomas Carlyle, 145-68. Vol. XV. London: Chapman and Hall, 1898
Джерела
- Skibiski, Mieczysaw (1913). Europa a Polska w dobie wojny o sukcesy austryacka v latach 1740-1745 (пол.). W Krakowie Akademia Umiejtnoci, Nakl. Funduszu Nestora Bucewicza. Процитовано 20 вересня 2021.