Великий Лазучин

Вели́кий Лазу́чин — село в Україні, у Хмельницькому районі Хмельницької області.

село Великий Лазучин
Країна  Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Хмельницький район
Рада Великолазучинська сільська рада
Код КАТОТТГ UA68040450070026391
Облікова картка Великий Лазучин 
Основні дані
Перша згадка 1420
Населення 371 (2007)
Площа 1,402 км²
Густота населення 282,45 осіб/км²
Поштовий індекс 30644
Телефонний код +380 3844
Географічні дані
Географічні координати 49°46′17″ пн. ш. 26°30′10″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 293 м
Водойми р. Полква
Відстань до
районного центру		 25 км
Місцева влада
Адреса ради 30644, с. Великий Лазучин, вул. Центральна, 1
Сільський голова Козак Анатолій Вікторович
Карта
Великий Лазучин
Великий Лазучин
Мапа

Розташоване на північному сході району, за 60 км від райцентру. Центр Великолазучинської сільської ради. До складу сільради також входить село Малий Лазучин.

В околицях родовище крейди.

У селі 113 дворів, 374 мешканці (2007).

Історія

Перша згадка про село в 1420 році.

Колись село входило до ординації князів Острозьких. В 1753 р. враз з Базалією дісталася князеві Ігнату Сапізі, а від нього перейшло до помістя Дунінів-Бжезінських. До великої земельної власності помістя Белінських належало 520 десятин (в 1911 р).

В 1867 р. там було 72 доми. Наприкінці 19 ст. 117 домів і 726 жителів, дерев'яна церква з 1782 р., народна школа з 1876 р.

Станом на 1886 рік в колишньому власницькому селі Колківської волості Старокостянтинівського повіту Волинської губернії мешкало 419 осіб, налічувалось 54 дворових господарства, існувала православна церква, школа, постоялий будинок, водяний і вітряний млини[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 759 осіб (384 чоловічої статі та 375 — жіночої), з яких 635 — православної віри, 111 — римо-католицької[2].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 438 осіб, з яких 177 чоловіків та 261 жінка[3].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 395 осіб[4]. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову[5].

Сучасний стан

Будинок культури, клуб, бібліотека, загальноосвітня школа.

Фермерське господарство «Аграрій».

Пам'ятки

Див. також

Примітки
  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-23)
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Хмельницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Джерела


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.