Великі Підліски
Великі Підлі́ски — село в Україні, у Львівському районі Львівської області. Населення станом на 2001 рік становило 256 осіб. Орган місцевого самоврядування — Дідилівська сільська рада. У Великих Підлісках є дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці 1800 р[недоступне посилання з березня 2019].
| село Великі Підліски | |
|---|---|
![]() | |
| Країна | |
| Область | |
| Район/міськрада | Львівський район |
| Рада | Дідилівська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA46060290050029243 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1581 |
| Населення | 256 |
| Площа | 1,046 км² |
| Густота населення | 244,74 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80462[1] |
| Телефонний код | +380 3254 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°54′50″ пн. ш. 24°20′47″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
236 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80462, Львівська обл., Львівський р-н, с.Дідилів |
| Карта | |
![]() Великі Підліски | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Історія

У податковому реєстрі 1515 року повідомляється про неможливість отримання податків з села через зруйнування волохами і татарами[3].
Церва Різдва Пресвятої Богородиці (1800 р.)
Тризрубна одноверха будівля стоїть на кам'яному фундаменті. До вівтаря святині з півночі прибудована ризниця, а бабинець видовжений за рахунок розбудови у західному напрямі. Церква традиційно оточена піддашшям, до неї ведуть два входи — з південної та західної сторони. Іконостас храму різьблений і золочений походить з XVIII ст. На південь від церкви розташована закрита каплиця, а на захід — фігура Пр. Богородиці з малим Ісусом на руках.
.jpg.webp)
Вид на центральний вхід. 2015 р.
Відомі люди
Проживали
- о. Володимир Кучабський (12 березня 1901, Підмонастир — 9 червня 1945, Великі Глібовичі) — священник УГКЦ, катехит, науковець, письменник і редактор католицької преси. Парох села у 1934–1935 роках.
Примітки
- Довідник поштових індексів України. Львівська область. Кам'янка-Бузький район
- mapire.eu.
- Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 168 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s.
.jpg.webp)

