Верхньоволзькі озера
Верхньоволзькі озера (рос. Верхневолжские озёра) — група озер в системі верхньої Волги до впадіння в неї річки Селіжаровка. Найбільші — Волго (площа 61 км ²), Вселуг (30 км ²), Стерж (18 км ²), Пено (17 км ²) — Верхньоволзьким бейшлотом об'єднані у Верхньоволзьке водосховище.
| Верхньоволзькі озера | ||||
|---|---|---|---|---|
![]() | ||||
| 56°56′ пн. ш. 32°50′ сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |
| |||
| Регіон | Тверська область | |||
| Геологічні дані | ||||
| Тип | group of lakesd | |||
| Склад | Волго, Вселуг, Sterzhd і Penod | |||
| Розміри | ||||
| Вода | ||||
| Басейн | ||||
| Інше | ||||
![]() Верхньоволзькі озера (Росія) | ||||
|
||||
|
| ||||
Верхньоволзькі озера розташовані в Тверській області на північний захід від Селігеру довгим ланцюгом, витягнутим спочатку в меридіональному, а потім в широтному напрямку.
Через всю систему озер протікає Волга. У своїй середній частині система озер віддалена від Селігеру приблизно на 40 км, а на початку і в кінці наближається до нього на відстань до 10 км. Колись, ймовірно, та і інша водні системи становили єдине ціле[1].
Верхньоволзькі озера, як і озеро Селігер, мають безліч невеликих озер-супутників, що лежать вище за течією Волги і з'єднаних з ними річками або струмками. До них належать озера Малий і Великий Верхіти у витоку Волги, озера Стергут, Святе, Кленове, Лапіно, Хвошня, Істошня в околицях Стержу, озера Березуг, Вітбіно, Лопастиці, Осечно, Слаутіно на західному березі Вселуга. Деякі з них, наприклад озеро Вітбіно, розташовані у вузьких западинах і досягають значної глибини.


