Войславичі

село Войславичі
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район/міськрада	Червоноградський район
Громада	Сокальська міська
Код КАТОТТГ	UA46120110090095150
Основні дані
Засноване	1415
Населення	652
Площа	2,302 км²
Густота населення	283,23 осіб/км²
Поштовий індекс	80010
Телефонний код	+380 3257
Географічні дані
Географічні координати	50°33′29″ пн. ш. 24°11′59″ сх. д.
Місцева влада
Адреса ради	80010, Львівська обл., Червоноградський р-н, с.Тудорковичі
Староста	Маркевич Марія Ксенофонівна
Карта
	Войславичі
	Войславичі
Мапа
	Войславичі у Вікісховищі

Войславичі (з сер. 1950-х рр. до 1995 року — Волинське[1]) — село в Україні, у Червоноградському районі Львівської області. Населення становить 652 особи. На деякий картографічних ресурсах досі позначене за старою назвою як Волинське.

Село розташоване за 18 км на північний захід від м. Сокаль, у долині, за 1,5 км на схід від автомагістралі на Львів-Ковель.

Історія

У 1920-х рр. Войславичі були найбільшими за кількістю житлових дворів серед навколишніх сіл. У 1946-му р. людей з Войславич вивезли, але селяни знову повернулися додому в сер. 1950-х рр.

Пам'ятки

Церква Перенесення мощів св. Миколи, переобладнана з колишнього костелу (Войславичі)

У Войславичах до Другої світової війни була церква і костел. Дерев'яна церква Перенесення мощей св. Миколая з 1874 р. підірвана німецькими солдатами при відступі у 1944 р. Залишилася мурована триаркова дзвіниця на роздоріжжі вулиць у південній частині села.

Православна громада Войславич на місці старої збудувала у 1990-х рр. нову дерев'яну триверху церкву, яка своїми формами абсолютно не подібна на дерев'яні церкви Львівщини.

В центрі села, на пологому схилі, у 1989 р. греко-католицька громада Войславич перетворила на церкву колишній костел поч. 20 ст.[2]

Відомі люди

У селі народилися:

Штокалко Павло Лукич — український письменник, священик УГКЦ, композитор, автор творів для цитри,
Томаш Август Олізаровський — польський письменник, представник так званої української школи в польській літературі.
Зенон Кирилович (загинув від ворожої кулі в Коломиї 17 лютого 1919 р.), стрілець УПА, політв'язень, автор книги спогадів «Трагічне і правдиве»
Іван Сич[3].

Примітки

http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A036?rdat1=23.05.2009&vf7551=418%5Bнедоступне+посилання+з+червня+2019%5D
http://vicarman.livejournal.com/36909.html
Gazeta.ua (9 лютого 2016). "Побожні католики відрізали вуха, вибирали очі. І за що? За те, що українці, як і вони, хочуть мати свою державу?". Gazeta.ua (uk-UA). Процитовано 15 лютого 2017.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] ttp://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A036?rdat1=23.05.2009&vf7551=418%5Bнедоступне+посилання+з+червня+2019%5D

[2] ttp://vicarman.livejournal.com/36909.html

[3] Gazeta.ua (9 лютого 2016). "Побожні католики відрізали вуха, вибирали очі. І за що? За те, що українці, як і вони, хочуть мати свою державу?". Gazeta.ua (uk-UA). Процитовано 15 лютого 2017.