Войцех Пшоняк

Во́йцех Зигмунт Пшо́няк (пол. Wojciech Zygmunt Pszoniak; 2 травня 1942, Львів — 19 жовтня 2020, Варшава, Польща) — польський театральний та кіноактор, театральний педагог.

Войцех Пшоняк
пол. Wojciech Pszoniak
Дата народження	2 травня 1942[1][2][3]
Місце народження	Львів, Українська РСР, СРСР[1]
Дата смерті	19 жовтня 2020[4] (78 років)
Місце смерті	Варшава, Польща[4]
Громадянство	Польща
Професія	актор
Alma mater	Краківська Академія театрального мистецтва імені Станіслава Виспянського
Роки активності	1965 — наш час
IMDb	ID 0699659
Автограф
Нагороди та премії
Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест) Хрест Заслуги (Польща) Медаль «За заслуги в культурі Gloria Artis»defaultЗолота медаль «За заслуги в культурі Gloria Artis» Кавалер ордена «За заслуги» (Франція)
Войцех Пшоняк у Вікісховищі

Зірка Войцеха Пшоняка на Алеї зірок в Лодзі

Біографія

Войцех Пшоняк народився 2 травня 1942 року у Львові, де провів перші роки життя. У 1945 році сім'я Войцеха була вимушена покинути Львів і переїхала до Гливиць. У початковій школі Войцех учився грати на скрипці та кларнеті. Перейшовши в середню школу, він почав грати на гобої й виступати у військовому оркестрі. Бувши студентом, Пшоняк виступав на сцені аматорського і студентського театру, а в 1961 році став засновником кабаре «Червоний жираф». Дебютував у болгарському телесеріалі «Подія на тупиковій вулиці» (Произшествия на сляпата вулиця) в 1965 році.

У 1968 році закінчив Театральну академію в Кракові, після чого почав працювати в театрі як актор. Виступав, зокрема, на сцені Старого Театру в Кракові (1968-72), Національного театру (1972-74) і театру Повшехни (1974-80) у Варшаві. Грав у багатьох постановках, серед яких, зокрема: «Анафема» Станіслава Виспянського в постановці Конрада Свинарського, «Любов і гнів» Джона Осбоурна в постановці Зигмунта Гібнера та «Ревізор» Миколи Гоголя в постановці Єжи Грузи.

У 1974—1980 роках Войцех Пшоняк викладав в Театральній академії ім. Зельверовича у Варшаві. З 1969 року виступав у виставах польського «театру телебачення».

З 1978 року Пшоняк грає на сцені французьких театрів, а в 1980-х переїхав у Париж на постійній основі. У Франції він на сценах театрів не тільки грає, а й ставить власні п'єси, використовуючи для розмовних сцен як рідну польську, так і французьку мови.

У кіно Войцех Пшоняк почав зніматися на початку 1970-х років. За свою акторську кар'єру він зіграв у 80 різних фільмах і серіалах міжнародного виробництва. Популярність акторові принесла роль у фільмі Анджея Вайди «Земля обітована» (1974). Це був його другий спільний фільм з Вайдою, з яким актор встиг до цього попрацювати над стрічкою «Весілля» (1972). Надалі знявся також у фільмах Вайди «Дантон» (1982) і «Корчак» (1990). Серед артистичних досягнень актора також ролі у фільмах: «Аустерія» Єжи Кавалеровича, «Арія для атлета» Філіппа Байона, «Убити ксьондза» Агнешки Голланд. У 1979 році Пшоняк зіграв у культовому фільмі «Бляшаний барабан», знятому німецьким режисером Фолькером Шльондорфом.

Особисте життя

Войцех Пшоняк одружений з Барбарою Пшоняк і має старшого на 12 років брата, Антоні Пшоняка, який також є актором.[5]

Фільмографія

Список ролей Войхеха Пшоняка в кіно та на телебаченні

Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
1967—1990	с	Розслідування комісара Мегре	Les enquêtes du commissaire Maigret	Оцеп
1970	ф	Обличчя ангела	Twarz anioła	батько Тадека
1972	ф	Диявол	Diabel	Незнайомець-Диявол
1972	ф	Переселення	Przeprowadzka	инженер Анджей Новіцький
1972	тф	Пілат та інші	Pilatus und andere — Ein Film für Karfreitag	Ієшуа Га-Ноцрі
1973	ф	Весілля	Wesele	журналіст / Станьчик
1974	ф	Гніздо	Gniazdo	Мешко I, польський князь
1974	ф	Земля обітована	Ziemia obiecana	Велт Мориц
1975	ф	Картинки з життя	Obrazki z życia	Єжи Войцеховський, музикант (новела "Spór")
1975	ф	Засуджений	Skazany	Ришард Бельчик
1975—1991	с	Сінема 16	Cinéma 16	Рехт
1976	ф	Тіньова смуга	Smuga cienia	диригент жіночого оркестру
1976	ф	Я — метелик, або Роман сорокарічного	Motylem jestem, czyli romans 40-latka	Освальд, редактор з телебачення
1977	ф	Справа Горгонової	Sprawa Gorgonowej	професор
1977	ф	Реколекції	Rekolekcje	Марек
1978	ф	Лікарня перетворення	Szpital przemienienia	лікар Марглевський
1979	ф	Арія для атлета	Aria dla atlety	Зідельмайер, директор цирку
1979	ф	Бляшаний барабан	Die Blechtrommel	Файнгольд
1979	ф	Ґолем	Golem	ув'язнений
1980	ф	Олімпіада 40	Olimpiada 40	Отто Шульце
1981	ф	Лімузин Даймлер-Бенц	Limuzyna Daimler-Benz	Богданьський
1981	ф	Вікно	Okno	кельнер
1981	ф	Тихий рік	Spokojne lata	Сліз
1983	ф	Дантон	Danton	Максиміліан Робесп'єр
1983	ф	Аустерія	Austeria	Рудий Йоселе
1984	ф	Діагональ слона	La Diagonale du fou	гросмейстер Фелтон, член команди Фромма
1985	ф	Гіркий врожай	Bittere Ernte	Цибульковський
1986	ф	Ненавиджу акторів	Je hais les acteurs	Геркуль Потнік
1986	с	З моїми гарячими сльозами	Mit meinen heißen Tränen	Каєтан
1986	ф	Літо самурая	Der Sommer des Samurai	Герхард Кралль
1988	ф	Роки сендвічів	Les Années sandwiches	Макс
1988	ф	Червона Венеція	Rouge Venise	Антоніо Вівальді
1988	ф	Убити ксьондза	To Kill a Priest	гравець у бридж
1989	ф	Двоє	Deux	Валькович
1990	ф	Корчак	Korczak	Януш Корчак
1990	ф	Мосьє	Monsieur	Кальтц
1990	ф	Гавен	Gawin	П'єр / Геркс
1992	ф	Винність невинного або коли краще спати	Kiedy rozum śpi	Оттенхаген
1992	ф	Парад ідіотів	Le Bal des casse-pieds	Гробонек
1993	ф	Вітер зі сходу	Vent d'est	полковник Лев Чеко
1994	тф	Вигнання з раю	Fall from Grace	лікар
1995	ф	Погляд Одіссея	Ulysses' Gaze	епізод
1995	ф	Страсний тиждень	Wielki tydzien	Замойський
1995—2001	с	Кавана	Kavanagh QC	Елек Зіманій
1997	ф	Брат нашого бога	Brat naszego Boga	незнайомець
2000	ф	Байланд	Bajland	Ян Ридель, кандидат на пост президента
2000	ф	Друге життя	Deuxième vie	батько Вінсента
2001	ф	Хаос	Chaos	Палі
2003	ф	Обітниця мовчання	Le Pacte du silence	єпископ
2003	ф	Король вищий за хмари	Là-haut, un roi au-dessus des nuages	продюсер
2004	ф	Змія в кулаці	Vipère au poing	батько Воліца
2006	ф	Страйк — героїня Гданська	Strajk — Die Heldin von Danzig	Камінський
2007	ф	Надія	Nadzieja	Бенедикт Вебер
2008	с	39 з половиною	39 i pól	Стефан Давідзюк
2008	с	Зараз або ніколи!	Teraz albo nigdy!	Вітольд
2009	ф	Менше зло	Mniejsze zło	пацієнт
2009—2014	с	Наліт	Braquo	Йосип Віссаріонович
2010	ф	Маленький іспит зрілості 1947	Mała matura 1947	майор Тшаска
2010	ф	Містифікація	Mistyfikacja	перукар Пінно
2010	ф	Не в цій людині	Nie ten człowiek	барон
2010	ф	Роберт Мітчем мертвий	Robert Mitchum est mort	ректор школи кінематографії
2010	с	Справедливість	Sprawiedliwi	старий Якуб Кон
2011	ф	Варшавська битва. 1920	Bitwa warszawska 1920	Максим Вейган, французький генерал
2011	ф	Кріт	Kret	Стефан Гарбарек, колишній капітан держбезпеки
2011	ф	Переможець	Wygrany	професор Карлофф
2011	ф	Кіт рабина	Le chat du rabbin	Вастенов, озвучення
2011	ф	Чорний четвер	Czarny Czwartek. Janek Wiśniewski padł	Владислав Гомулка
2012	ф	Розмазня	Cassos	пан Летц
2014	ф	Карт-бланш	Carte Blanche	викладач
2014	с	Дитина Розмарі	Rosemary's Baby	містер Віс
2015	ф	Ексцентрики	Excentrycy, czyli po słonecznej stronie ulicy	Філіцьян Зуппе, настроювач фортепіано
2017	ф	Зазирни в його серце	Si tu voyais son coeur	поляк

Визнання

Нагороди та номінації Войцеха Пшоняка[6]
Рік	Категорія	Фільм	Результат
Кінофестиваль у Гдині
1975	Приз найкращому акторові	Земля обітована	Нагорода
Монреальський кінофестиваль
1983	Найкращий актор	Дантон	Нагорода
Премія Європейської кіноакадемії
1988	Найкращий актор другого плану	З моїми гарячими сльозами	Номінація
Премія «Орли»
2012	Найкращий актор другого плану	Кріт	Номінація
2016		Ексцентрики	Нагорода

Примітки

1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #138639213 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
2. SNAC — 2010.
3. Filmportal.de — 2005.
4. https://tvn24.pl/polska/wojciech-pszoniak-nie-zyje-aktor-mial-78-lat-4724726
5. Bartosiak, Arkadiusz; Klinke, Łukasz; Meller, Marcin (2009). Wywiad z Wojciechem Pszoniakiem. Playboy 2.
6. Нагороди та номінації Войцеха Пшоняка на сайті IMDb (англ.)

Посилання

• Войцех Пшоняк в театральній базі даних e-teatr.pl (пол.)

• Войцех Пшоняк на сайті Kino-teatr.ua