Волзьк

Волзьк (Волжськ; марій. Юлсер-Ола, рос. Волжск) — місто в республіці Марій Ел (Росія), адміністративний центр Волзького району та Волзького міського округ республіки Марій Ел, друге за величиною місто республіки.

місто Волзьк
рос. Волжск
Герб міста Прапор міста
Країна Росія
Суб'єкт Російської Федерації Марій Ел
Муніципальний район Міський округ місто Волзьк
Код ЗКАТУ: 88405000000
Код ЗКТМО: 88705000001
Основні дані
Час заснування 1940
Статус міста 1940
Населення ▼ 54 701 (2010)
Площа 39,47 км²
Поштові індекси 425000
Телефонний код +7 83631
Географічні координати: 55°52′ пн. ш. 48°21′ сх. д.
Часовий пояс UTC+5
Висота над рівнем моря 60 м
Вебсторінка voljsk.gov12.ru
Мапа

Волзьк

Волзьк

 Волзьк у Вікісховищі

Населення — 56,2 тис. осіб (2010).

Географія

Місто Волзьк розташоване на лівому березі Волги (Куйбишевське водосховище), у крайній південній точці республіки, за 101 км на південь від її столиці Йошкар-Оли. У складі міста виділяються стара частина, забудована одно-дво-триповерховими і дерев'яними будинками (мікрорайон «Центральний»), і нова частина з типовими багатоповерховими будинками (мікрорайони «Машинобудівник», «Дружба»).

Місто соціально і особливо транспортно-логістично дуже слабо інтегрований у республіку і, навпаки, має дуже тісні агломераційні зв'язки з розташованим за 12 км на схід і 15 хвилинах їзди Зеленодольськом, а також сильно тяжіє до всієї агломерації Казані, попри те, що вони знаходяться в іншому регіоні — Татарстані. Це значно погіршує його стан і позначається на зростанні економіки міста.

Історія

Волзьк був заснований в 1940 році злиттям трьох населених пунктів: сіл Польки (Червона Поляна), Руська Лугова (Новоолексіївський) і робітничого селища Лопатин, яке в 1938—1940 рр. мало назву Єжов на честь сталінського наркома внутрішніх справ, що потрапив в опалу. У 1940 р. в вісімнадцятитисячного Лопатині було 19 вулиць, 1074 будівлі, 5 км водогону, 2 лазні. 6 липня 1940 робітниче селище перейменовано в місто Волзьк.

У роки Великої Вітчизняної війни в місто були евакуйовані багато тисяч людей, Рязанський авіаційний завод та інші дрібні підприємства. З міста на фронт пішло понад 6 тис. осіб — третина населення.

У 1952 році в Волзьку проживало 27000 осіб; до 1960 року завдяки індустріалізації населення збільшується до 60000, проте потім зростання припинилося. Вже з 1960-1970-х років стали загострюватися міські соціальні проблеми, погіршувалася економічна обстановка[1].

Примітки
  1. История города Волжск. Волжская правда. Архів оригіналу за 22 липня 2012. Процитовано 14 листопада 2010.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.