Волошка короткоголова

Волошка короткоголова[1][2] (Centaurea breviceps) — вид рослин із родини айстрових (Asteraceae), ендемік півдня України.

Волошка короткоголова
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Айстериди (Asterids)
Порядок:	Айстроцвіті (Asterales)
Родина:	Айстрові (Asteraceae)
Рід:	Волошка (Centaurea)
Вид:	C. breviceps
Біноміальна назва
Centaurea breviceps Iljin, 1927
Синоніми
Centaurea margaritacea subsp. breviceps (Iljin) Dostál

Біоморфологічна характеристика

Це дворічна трава 60–150 см заввишки. Стебла дуже розгалужені, разом з листками дещо павутинні. Листки 2-пірчасторозсічені. Квітки від рожево-пурпурових до блідо-рожевих. Сім'янка бура, з повздовжніми реберцями. Насіння 3.5–4.2 мм довжиною, світло-або темно-буре, з білими поздовжніми реберцями; чубчик білий, 3–3.5(4) мм завдовжки. Період цвітіння: липень і жовтень[2][3].

Середовище проживання

Ендемік півдня України[4][5].

В Україні вид зростає на відкритих пісках — біля Степу (вздовж лівого берега нижньої течії Дніпра та Дніпровського лиману), Миколаївська й Херсонська області[2][3].

Загрози й охорона

У ЧКУ має статус «вразливий»; охороняється у Чорноморському БЗ, заказнику загальнодержавного значення «Березові колки», ландшафтному заказнику загальнодержавного значення «Саги» (Херсонська обл.), РЛП «Кінбурнська коса». Загроза: освоєння пісків під сільськогосподарські культури та лісонасадження[3].

Примітки

1. Centaurea breviceps // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 357. (рос.)(укр.)
3. ЧКУ
4. Centaurea breviceps. Catalogue of Life. Процитовано 11.12.2021. (англ.)
5. Centaurea breviceps. Euro+Med Plantbase. Процитовано 11.12.2021. (англ.)