Вулиця Водопровідна (Одеса)
Вулиця Водопровідна — вулиця в Одесі, в історичному центрі міста. Йде від Пантелеймонівської вулиці та переходить у Люстдорфську дорогу. Вважається[ким?] однією з меж історичної частини Одеси.
| Вулиця Водопровідна Одеса | |
|---|---|
.jpg.webp) На розі Водопровідної та Пантелеймонівської На розі Водопровідної та Пантелеймонівської | |
| Місцевість | Історичний центр Одеси |
| Колишні назви | |
| Підпільної іноземної колегії, Петренко, ім. ХХ-річчя пожежної охорони | |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
| |
 Вулиця Водопровідна у Вікісховищі | |
Історія
На картах міста - з 20 вересня 1902 року. Назва пов'язана з першим одеським водопроводом Дністер-Одеса, відкритим 3 вересня 1873 року, який пройшов по цій вулиці.
За радянської влади кілька разів змінювала назву - з 4 листопада 1927 по 1933 рік - вулиця Підпільної іноземної колегії, в 1933-1938 - вулиця Петренко в честь Петра Кіндратовича Петренка[1], борця за встановлення радянської влади в Одесі. У 1938-1941 - вулиця ім. ХХ-річчя пожежної охорони.
З 1941 - знову Водопровідна.
Визначні пам'ятки
Будинок №15 - Водонасосна станція (1892, архітектори Л. Влодек та С. Ландесман).
Трамвайне депо (архітектор А. Мінкус)
Відомі жителі
Будинок №8 раніше належав батькові письменника Н. Г. Гаріна-Михайлівського.