Вулиця Вчительська (Слов'янськ)
Вулиця Вчительська (колишня вул. Тургенівська, вул. Калініна) — одна з основних вулиць Старого міста Слов'янська. Розпочинається вулиця від площі Іщенків (названа на честь заможних купців, зараз Сімейка), після Сінної площі робила кут, і до Шнурківської. У 1924 році вулиця почала називатися Калініна. Нову назву присвоєно у 2016 році, через близьке знаходження вулиці до педагогічного університету[1].
| Вулиця Вчительська Слов'янськ | |
|---|---|
![]() | |
| Місцевість | Старе місто |
| Район | Центральний мікрорайон |
| Назва на честь | Донбаського державного педагогічного університету |
| Колишні назви | |
| Тургенівська, Калініна | |
| Загальні відомості | |
| Дата початку забудови | 1830-ті рр. |
| Протяжність | 1,6 км |
| Транспорт | |
| Рух | Двосторонній |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Забудова | Одноповерхова |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
Історія
Старовинна вулиця Слов'янська, що виникла на початку ХІХ століття. Одна з найдовших вулиць старого міста, її довжина більш ніж 1,6 кілометрів. На ній оселилися заможні купці та міщани, а вулиця почала називатися на честь письменника — Тургенівська. Вулиця не піддавалася реконструкціям та вторинній забудові, тому на ній збереглося багато старовинних маєтків ХІХ століття, що передають тогочасну атмосферу міста. Найвідоміший маєток — особняк Михайла Проскурякова. Він знаходиться поряд з іншими маєтками сімейства Проскурякових на Сінній площі. У 1924 році вулиця почала називатися Калініна. У 1950 році на вулиці встановлено пам'ятник на братській могилі партизанів, зокрема, Карнаухова М. І., командира партизанського загону. Скульптор - В. С. Пишний. Реконструйований у 1978 році.

2020 року, у зв'язку із декомунізацією, із пам'ятника прибрано серп та молот.
Забудова
Забудована житловими купецькими маєтками з червоної цегли у цегляному або історичному стилі.
Пам'ятки архітектури
- № 39 — другий особняк Івана Йосиповича Проскурякова. Побудований у стилі ренесанс з білої цегли. Здавався в оренду. Під час революції жителів вигнали, а будинок взяли в державну власність.
- № 46 — особняк купця Михайла Йосиповича Проскурякова, брата Івана Проскурякова. Споруда ХІХ століття.
- № 50 — будинок лікаря Титова Михайла Гавриловича. Побудований в кінці XIX століття. Будинок має парадний вхід з високими дверима, обрамлений колонами.
- Офіційний сайт (портал) Слов’янської міської ради. slavrada.gov.ua. Процитовано 25 липня 2021.
