Вулиця Дмитрівська (Харків)
Ву́лиця Дми́трівська — вулиця у Новобаварському та Холодногірському районах Харкова. Починається від Чоботарської вулиці і простягається на південь до річки Лопань. Перетинається з вулицями: Коцарська, Благовіщенська, Полтавський Шлях, Мала Гончарівська, Конторська.
| Дмитрівська Харків | |
|---|---|
 Будинок №19 Будинок №19 | |
| Місцевість | Залопань |
| Район | Холодногірський, Новобаварський |
| Колишні назви | |
| Дмитрівська (до 20.09.1936), вулиця Георгія Димитрова (до 31.12.1953) | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 950 м |
| Координати початку | 49°59′32″ пн. ш. 36°12′55″ сх. д. |
| Координати кінця | 49°59′03″ пн. ш. 36°13′03″ сх. д. |
| Поштові індекси | 61052 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро | Центральний ринок |
| Автобуси | 67е |
| Рух | однобічний між вулицями Полтавський шлях і Чоботарська |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | від № 2 до № 31/35 |
| Архітектурні пам'ятки | буд. № 14, 19/2, 26, 29 |
| Навчальні заклади | ХЕмТТБ |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Дмитрівська у Вікісховищі | |
Назва та історія вулиці
Дмитрівська вулиця, можливо, є однією з найстаріших вулиць Харкова. Деякі джерела відносять її виникнення до кінця XVII — початку XVIII століття[1]. Названа на честь розташованої неподалік Свято-Димитрієвської церкви. В 1936 році отримала ім'я болгарського комуніста Георгія Димитрова[2]. В 1953 році вулиці повернули історичну назву «Дмитрівська»[3].
В наш час вулиця Дмитрівська впирається в річку Лопань та є тупиковою, але раніше (приблизно з 1863 року) через річку Лопань існував Дмитрівський міст, що з'єднував Дмитрівську вулицю та Мороховецьку набережну (східну частину сучасної Нетеченської набережної) на лівому березі річки[4]. Цей міст існував до 1963 року, доки не побудували новий (Гончарівський) міст нижче за течією, а Дмитрівський міст було розібрано.
Будинки
Будинок № 14 — пам'ятка архітектури національного значення , садибний будинок, архітектор імов. П. А. Ярославський. Кінець XVIII — початок XIX ст. Нині тут розташоване Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи.
Будинок № 19/2 — пам'ятка архітектури, прибутковий будинок, архітектор Б. М. Корнієнко, 1903 рік.
Будинок № 20 — колишній будинок дворянки Віри Сбітневої. Архітектор Б. С. Покровський, 1880-ті роки[5].
Будинок № 26 — пам'ятка архітектури, житловий будинок, архітектор Ф. А. Кондратьєв, 1904 рік. Нині Харківський електромеханічний технікум транспортного будівництва.
Будинок № 29 — пам'ятка архітектури, житловий будинок, архітектор невідомий, початок XX ст.
Брама садиби по вул. Дмитрiвській, 14
Садибний будинок по вул. Дмитрiвській, 14
Житловий будинок по вул. Дмитрiвській, 19/2
Житловий будинок (зараз ХЕмТТБ) по вул. Дмитрiвській, 26
Житловий будинок по вул. Дмитрiвській, 29
Джерела
- Єдиний адресний реєстр міста Харкова Архівовано 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.
- Е. А. Плотичер. История улиц и площадей Харькова. Район улицы Полтавский Шлях. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 9 вересня 2021.
- Домофото. Список зданий Харьков, Дмитриевская улица. Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 9 вересня 2021.
Примітки
- Харьков: Архитектура, памятники, новостройка. Путеводитель. А. Лейбфрейд, В. Реусов, А. Тиц
- Улицы и площади Харькова. Историко-информационный справочник. Дмитриевская
- Харьков транспортный. Улица Дмитриевская
- На мапі Харкова 1914 року, розташування Мороховецької набережної декілька відрізняється від сучасної. Східна частина Мороховецької набережної (на схід від Гончарівського моста) стала західною частиною Нетеченської набережної, яка в наш час розташована між Нетеченським та Гончарівським мостами
- Андрій Парамонов (30 липня 2021). Прогулянки по Харкову з Андрієм Парамоновим. Будинок дворянки Віри Сбітневої на Дмитрівській вулиці. Архів оригіналу за 9 вересня 2021. Процитовано 9 вересня 2021.