Вулиця Литовська (Львів)

Ву́лиця Ли́товська — вулиця в Сихівському районі Львова, місцевості Новий Львів. Сполучає вулицю Мишуги з вулицею Панаса Мирного, а з вулицею Тиверською утворює перехрестя.

Вулиця Литовська
Львів
Вілла (вул. Литовська, 15)
Вілла (вул. Литовська, 15)
Місцевість Новий Львів
Район Сихівський
Назва на честь Литовської республіки
Колишні назви
Литевська, Літауерґассе
польського періоду (польською) Litewska
радянського періоду (українською) Литовська
радянського періоду (російською) Литовская
Загальні відомості
Протяжність 432 м
Координати початку 49°49′05″ пн. ш. 24°02′08″ сх. д.
Координати кінця 49°48′53″ пн. ш. 24°02′00″ сх. д.
Поштові індекси 79034[1]
Транспорт
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Поштові відділення ВПЗ № 34 (вул. Тернопільська, 9)[1]
Забудова двоповерховий польський конструктивізм 1930-х, три-чотири-п’ятиповерховий радянський конструктивізм 1960-х та нова приватна забудова кінця ХХ — початку ХХІ століття
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа

Історія

На початку 1930-х років територія околиць маєтку Красучин біля парку «Залізна Вода» привернула увагу уряду Львова завдяки мальовничому розташуванню, здоровому клімату та відповідним гігієнічним вимогам. Ініціатором забудови цієї дільниці був видатний інженер-архітектор Тадеуш Врубель, який розробив шість типових проектів для поселення «Новий Львів», будівництво якого він обстоював. 1933 року магістрат виділив територію площею близько 8 гектарів, розбивши її на 115 ділянок для фінансово доступної приватної забудови. Ця територія розташована в межах вулиць: Поморської (нині вул. Мишуги), Власна Стріха (нині вул. Панаса Мирного), Литовської, Мазовецької (вул. Запорізька), Шльонської (нині вул. Кибальчича); Цешинської і Торунської (нині — вул. Тернопільська та Кашубської (нині вул. Тиверська). Прокладання та забудова вулиці Литовської розпочалися на початку 1938 року[2].

Назва

Вулиця Литовська дістала свою назву ще 1933 року, на честь Литовської Республіки. Протягом свого існування змінювалося лише написання назви вулиці, так, під час німецької окупації — вулиця Літауерґассе (1943). Сучасна назва від липня 1944 року — вулиця Литовська[3].

Забудова

В архітектурному ансамблі вулиці присутні двоповерхові будинки 1930-х років, збудовані в стилі польського конструктивізму, радянський конструктивізм представлений три-, чотири-, п'ятиповерховими будинками 1960-х років, а також присутня приватна забудова кінця ХХ — початку ХХІ століття[4].

  • Будинок № 1
  • Будинок № 3
  • Будинок № 4
  • Будинок № 5
  • Будинок № 6
  • Будинок № 7
  • Будинок № 9
  • Будинок № 11
  • Будинок № 14
  • Будинок № 16
  • Будинок № 17
  • Будинок № 19

Примітки
  1. Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України: Львів-34. services.ukrposhta.com. Укрпошта. Процитовано 6 лютого 2019.
  2. Проект «Урбаністичні образи»: Вулиця Литовська. lia.lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 10 березня 2019.
  3. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 35.
  4. 1243 вулиці Львова, 2009, с. 281.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.