Вулиця Пушкіна (Маріуполь)
Вулиця Пушкіна (до 1937 року — Велика Садова) — вулиця в Центральному районі Маріуполя. Перетинається з Грецькою вулицею, вулицями Куїнджі та Архітектора Нільсена і примикає до проспекту Металургів.
| Вулиця Пушкіна Маріуполь | |
|---|---|
.JPG.webp) | |
| Район | Центральний |
| Назва на честь | Олександра Пушкіна |
| Колишні назви | |
| Велика Садова | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 1 км |
| Координати початку | 47°05′26″ пн. ш. 37°33′19″ сх. д. |
| Координати кінця | 47°05′29″ пн. ш. 37°32′32″ сх. д. |
| Транспорт | |
| Рух | одна смуга в обидва боки |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Навчальні заклади | Технічний ліцей |
| Заклади культури | Музей медальєра Юхима Харабета, Центр сучасного мистецтва ім. А. Куїнджі |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| На карті |
 На карті населеного пункту |
| Мапа | |
| |
На вулиці знаходяться будинки в основному дореволюційної побудови, проте є і будівлі радянської епохи, а в кінці 1960-х біля проспекту Металургів були збудовані багатоповерхівки.
Історія
Назва
Про походження першої назви вулиці сказано в книзі «Маріуполь і його околиці» за 1892 рік:
За планом 1851 року і за розповідями старожилів, на тих кварталах, де тепер Мала і Велика Садові і які тепер називаються Новобудівкою, були прекрасні фруктові сади. Ця частина міста забудована лише після 1859 року і, головним чином, в останні роки.
До 100-річчя з загибелі Олександра Сергійовича Пушкіна, в 1937 році, вулиці дали його ім'я[1].
Будівлі
Вулиця починалась від цирку братів Яковенко. Цирк згорів під час радянсько-німецької війни, а на його місці тепер розташовані гаражі.
В будинку неподалік від цирку пройшло дитинство та юність Віктора Синайського — майбутнього відомого скульптора.
Середня школа № 2 побудована в 1950-ті роки. Школа носить ім'я льотчика, Героя Радянського Союзу Володимира Семенишина, який загинув неподалік Маріуполя.
В будинку № 96 в післявоєнні роки знаходився Будинок піонерів. Пізніше сюди вселилась прокуратура, яку змінив штаб цивільної оборони.
Примітки
Література
- Буров С. Д.. «Маріуполь. Минуле». Маріуполь. ЗАТ Газета «Приазовский рабочий». 2003. стор. 98—101. ISBN 966-8208-06-04(рос.)