Вулиця Толстого (Хмельницький)
Ву́лиця Толсто́го розташована у Південно-Західному мікрорайоні міста. Починається серед масиву приватної забудови поблизу колишнього Фельштинського переїзду. та пролягає у мікрорайон Дубове, до вулиці Красовського.
| Вулиця Толстого Хмельницький | |
|---|---|
 | |
| Місцевість | Південно-Західний, Дубове |
| Назва на честь | Льва Толстого |
| Загальні відомості | |
| Дата початку забудови | Початок ХХ ст. |
| Протяжність | 2,5 км |
| Транспорт | |
| Автобуси | 22 |
| Тролейбуси | 12, 14, 16 |
| Маршрутні таксі | 30 |
| Найближчі залізничні станції | Кам'янецький переїзд |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
Історія виникнення
Виникла на початку XX ст. До 1946 р. будинки вздовж цієї вулиці мали поштову адресу За Фельштинським переїздом. У 1946 р. названа на честь Л. Толстого. В 1986 р. на перехресті вул. Толстого та Фрунзе (нині — Кам'янецька) спорудили транспортну розв'язку на двох рівнях. Після завершення будівництва вул. Толстого була продовжена вздовж залізниці від Кам'янецького переїзду до переїзду, що веде на Дубове (переїзд на вул. Івана Франка), і стала однією з важливих транзитних магістралей в межах міста.
Назва вулиці
Толстой Лев Миколайович (1828—1910) — російський письменник, класик світової літератури, автор романів «Війна і мир», «Воскресіння», «Анна Кареніна» та інших. Під час переїзду з Дунайської армії до Криму, заїхав на відпочинок до родичів у Летичів. У своєму щоденнику від 16.09.1854 Лев Толстой записав, що в Летичеві знайшов для себе «много нового, интересного». У Летичеві перебував майже півтора місяця, написавши ряд оповідань (в тому числі «Рубання лісу»).
Пам'ятки
Толстого, 3. Пам'ятник жертвам Праскурівського погрому. 15-16 лютого 1919 р. відбувся збройний виступ пробільшовицьки настроєних сил із метою захоплення влади в місті. Силами вірних Директорії військ (Запорізька бригада, 3-й Гайдамацький полк) повстання було придушене, після чого в єврейських кварталах Проскурова почався погром, який ініціював отаман Семесенко. Наслідок кривавих подій убито 390 чоловіків, 309 жінок, 76 дітей, поранено близько 500 осіб єврейської національності. За іншими даними загиблих було близько тисячі. Ця трагедія увійшла до історії як «Проскурівський погром». Загиблих поховали у братській могилі на краю єврейського кладовища. В 1925 р. на могилі жертв погрому був установлений обеліск у вигляді піраміди. У 2000—2001 рр. проведено ремонт, благоустрій та реконструкцію пам'ятника.