Вулиця Троїцька (Запоріжжя)
Вулиця Троїцька — вулиця в Старому місті Олександрівського району міста Запоріжжя. Починається від вулиці Академіка Амосова. Закінчується вулицею Залізничною. Протяжність — 0,9 км.
| Вулиця Троїцька | |
|---|---|
![]() | |
| Населений пункт | Запоріжжя |
| Місцевість | Старе місто |
| Район | Олександрівський район |
| Історичні відомості | |
| Колишні назви |
Троцького (1922—1928) Чекіста (1927—1941) Чекістів (до 19 лютого 2016) |
| Загальні відомості | |
| Дата початку забудови | наприкінці XVIII століття |
| Протяжність | 0,9 км |
| Координати початку | 47°48′36″ пн. ш. 35°10′40″ сх. д. |
| Координати | 47°48′46″ пн. ш. 35°10′57″ сх. д. |
| Координати кінця | 47°48′55″ пн. ш. 35°11′13″ сх. д. |
| Поштові індекси | 69063 |
| Номери телефонів | 061 |
| Транспорт | |
| Автобуси |
|
| Трамваї |
|
| Зупинки громадського транспорту | вул. Троїцька |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Зовнішні посилання | |
| Мапа | |
До вулиці прилучаються: вулиця Академіка Амосова, Тихий провулок, вулиця Залізнична. Вулицю перетинають: вулиця Святого Миколая, вулиця Поштова, проспект Соборний, вулиця Олександрівська, вулиця Гоголя, вулиця Жуковського.
Історія
Початок забудови вулиці відбувся наприкінці ХVІІІ століття. Перша за часом назва — Троїцька була надана на початку 1890-х років. Зокрема, вже позначена з назвою на одному з планів частини міста 1893 року[1].
Будинок № 27 було збудовано у 1898 році, згідно з документами, це «великих розмірів і красива будівля… розрахована на 1 000 осіб, що моляться» було відкрито в 17-му кварталі Олександрівська 1900 року. Спочатку це було місце молитви, а 1908 року йому присвоїли статус синагоги, а точніше, Центральної хоральної синагоги. У народі, колишній 2-й єврейський молитовний будинок називали синагогою Лещинського. З 1920-х років своєї первісної духовної функції будівля не виконує — тут знаходилися і фізкультурний зал, і клуб авіатехніків, і контори з офісами. Зараз тут знаходиться медичний центр "Малахіт.
Будинок на розі з Олександрівською вулицею, побудований в 1909 році на місці одноповерхової садиби, був дохідним будинком Мойсея Біленького. До революції, будівлю орендувала банківська установа — Російський для зовнішньої торгівлі банк.
Головною прикрасою Троїцької вулиці, а то і всього старого Олександрівська була будівля Земської управи. Проєкт помпезної будівлі в стилі неоренесансу розробив архітектор Яків Делант, будували її з 1913 року до 1915 року. У різні часи тут розміщувалися: штаб 13-ї Армії Південного фронту, міська рада, штабскомісаріат і обком партії. Якраз на посаді першого секретаря (керівника) останнього, в будівлі в 1946—1947 роках працював майбутній глава СРСР Леонід Брежнєв. Після обкому в будівлі розташовувався Запорізький облвиконком. А з 1977 року тут розташовується Запорізький краєзнавчий музей.
На місці сучасного готеля «Театральний», у дореволюційному Олександрівську був будинок, що поповнював особистий бюджет нотаріуса Олексія Ланшіна. Це також був готель. Архітектором будівлі був Естрович Віктор Абрамович. Будівля серйозно постраждало при звільненні Запоріжжя у 1943 році. На місці нього звели новий готель «Театральний»[2].
6 листопада 1922 року рішенням Запорізької міської ради вулиці було надано нову назву — Троцького, на честь комуністичного діяча, ідеолога троцькізму — однієї з течій марксизму — Льва Троцького. Сам Троцький бував у Олександрівську, зокрема, у 1920 році під час боротьби з військами Врангеля.
У грудні 1927 року вулицю було знову перейменовано. Це було зроблено на заході з назвою «Урочисте розширене засідання Пленуму Запорізької міської ради спільно з Президіями окрвиконкому, окрпрофради, членами окружкому КПБУ, за участю представників партійних професійних, радянських організацій і військових частин, присвячене 10-річчю органів ЧК-ГПУ». Вулиця отримала назву — Чекіста[3]. Згодом назву змінили на Чекістів.
19 лютого 2016 року рішенням міськради вулицю Чекістів було перейменовано на вулицю Троїцьку[4].
Об'єкти
- буд. 10 — Колишній житловий будинок міської управи (кін. XIX ст.)
- буд. 13 — Запорізьке обласне спеціалізоване ремонтно-будівельне орендне підприємство протипожежних робіт (колишній житловий будинок купця Потьомкіна, на початку XX століття)
- буд. 25 — Прибутковий будинок Якова Лещинського (1901)
- буд. 23 — Готель «Театральний» (1956)
- буд. 24 — Відділення банку «Credit Agricole Bank»
- буд. 27 — Колишня будівля Хоральної синагоги (1898)
- буд. 28 — Запорізьке відділення Дніпровського науково-дослідного інституту судових експертиз
- буд. 29 — Запорізький краєзнавчий музей (1915)
- буд. 30 — Колишня будівля міської управи
- буд. 31 — Колишня будівля особняка Кононова, нині — магазин «Будкомплект» (1910)
- буд. 32 — Державна служба охорони Олександрівського району міста Запоріжжя
Примітки
Галерея
Житловий будинок № 4 (межа XIX—XX ст.)
Житловий будинок № 18 (межа XIX—XX ст.)
Готель «Театральний» (1956, архітектор Л. Я. Штейнфаєр)
Житловий будинок № 24 (початок XX ст.)
Житловий будинок № 26 (початок XX ст.)
Хоральна синагога (1898)
Особняк Кононова (1910).jpg.webp)
Міська управа (кінець XIX ст.)
.jpg.webp)