Вулиці Чорткова
Майдани, площі
| Назва за абеткою | Розташування (мікрорайон)[3] | Сучасна офіційна назва | Радянська назва (1939—1941, 1944—1991) | За Польщі (1920—1939) | За Австро-Угорщини (1867—1918) | Відомості | Фото |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Героїв Євромайдану | Центр | ||||||
| Ринок | Центр |
Вулиці
| Назва за абеткою | Розташування (мікрорайон)[3] | Сучасна офіційна назва | Радянська назва (1939—1941, 1944—1991) | За Польщі (1920—1939) | За Австро-Угорщини (1867—1918) | Відомості | Фото |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 16 липня | Кадуб | 16 липня | |||||
| 16 липня бічна | Кадуб | 16 липня бічна | |||||
| Антонича | Кадуб | Богдана-Ігоря Антонича | |||||
| Аптечна | Центр | Аптечна | |||||
| Байди-Вишневецького | Синяково | Дмитра Байди-Вишневецького | |||||
| Бандери | Центр | Степана Бандери | |||||
| Барвінського | Кадуб | Олександра Барвінського | |||||
| Бердо | Бердо | Бердо | |||||
| Березовського | Кадуб | Максима Березовського | |||||
| Білецька | Залізничний | Білецька | Починається від вулиці Залізничної[4]. Колишня вулиця Маяковського, Святого Яна, Водянна — одна з найдавніших вулиць Долішньої Вигнанки. Як Водянна, відома вже на початку XVII століття. Названа вулицею Святого Яна у 1783 році на честь старшого брата останнього власника міста Героніма Садовського, який називався Іваном. У післявоєнні роки радянська влада вулицю перейменувала на Маяковського, якою вона була до 1992 року[5]. Установи: ДП «Чортківський комбінат хлібопродуктів», вул. Білецька, 2-А[6]. | ||||
| Вільшана | Залізничний | Вільшана | |||||
| Вітовського | Калічівка | Дмитра Вітовського | |||||
| Вітовського бічна | Калічівка | Дмитра Вітовського бічна | |||||
| Богуна | Кадуб | Івана Богуна | |||||
| Броварова | Залізничний | Броварова | Починається від вулиці Січових Стрільців і продовжуються вулицею Середньою[4]. Попередня назва вулиці — Кушнірська. Назву Броварова отримала з 1856 року, після того, як у 1852 році тут заснували броварню. В радянські часи — Лєрмонтова. Нині — знову Броварова[7]. | ||||
| Бучацька | Бучацька | ||||||
| Бучацька бічна | Кадуб | Бучацька бічна | |||||
| Вербицького | Кадуб | Михайла Вербицького | |||||
| Вербова | Центр | Вербова | |||||
| Весняна | Калічівка | Весняна | |||||
| Вигнанська | Залізничний | Вигнанська | |||||
| Виговського | Калічівка | Івана Виговського | |||||
| Вишнева | Калічівка | Вишнева | |||||
| Водна | Центр | Водна | |||||
| Вокзальна | Залізничний | Вокзальна | Починається від вулиці Білецької[4]. Виникла наприкінці позаминулого століття разом з побудовою тут залізниці і станції. В австрійські часи перші її будинки, невеликі за розмірами, входили до так званої «Станційної» вулиці. А в польський період, тобто 1920—30-і роки, коли було завершено будівництво багатоквартирних житлових будинків для працівників залізничних служб, ця вулиця дістала назву Колонії колійової. З 1945 року називається вулиця Вокзальна[8]. Установи: Залізнична станція «Чортків», вул. Залізнична, 3. | ||||
| Гагаріна | Калічівка | Юрія Гагаріна | |||||
| Галицька | Центр | Галицька | |||||
| Гірська | Кадуб | Гірська | |||||
| Глибока | Центр | Глибока | |||||
| Глуха | Центр | Глуха | |||||
| Гніздовського | Кадуб | Якова Гніздовського | |||||
| Гоголя | Центр | Миколи Гоголя | |||||
| Гончара | Центр | Олеся Гончара | Починається від вулиці Млинарської[4]. Колишня вулиця Різницька. Названа так ще в 1725 році, коли організувався тут цех різників. Вони мали свої магазини — ятки, які пізніше були зосереджені в новозбудованому міському базарі. А на вулиці Різницькій була залишена тільки міська «різня» — бойня. У післявоєнні роки її перейменували у вулицю Чехова, а згодом отримала теперішню назву[9]. Установи: Чортківський комбінат комунальних підприємств, вул. Олеся Гончара, 21[10]. Чортківський міський комунальний ринок, вул. Олеся Гончара, 6а[11] | ||||
| Горбачевського | Центр | Антона Горбачевського | |||||
| Гранична | Калічівка | Гранична | |||||
| Гранична бічна | Калічівка | Бічна Гранична | |||||
| Гранична Нова | Калічівка | Гранична Нова | |||||
| Грушевського | Центр | Михайла Грушевського | Починається від вулиці Тараса Шевченка і продовжується вулицею Водною[4]. Старі її назви — Болотниста і Свердлова. Вибудувана вона на Старому Чорткові. Болотнистою називалася дуже давно ще з 1698 року, коли тільки почали люди там поселятися. Жили тоді на ній два спеціалісти-ремісники, які робили вози, сани, брички, дерев'яні плуги, сохи, ярмо для волів, колеса і т. д. Був створений там і їхній цех. Саме з цеху стельмахів з'явилася така назва вулиці, очевидно тому, що ремісникам — членам цеху, було дуже важко транспортувати свій товар через постійне болото на дорозі[7]. | ||||
| Джерельна | Бердо | Джерельна | |||||
| Довбуша | Кадуб | Олекси Довбуша | |||||
| Дорошенка | Центр | Петра Дорошенка | |||||
| Драгоманова | Центр | Михайла Драгоманова | |||||
| Заводська | Кадуб | Заводська | |||||
| Залізнична | Залізничний | Залізнична | Сталіна, Ломоносова | Починається від вулиці Степана Бандери і продовжується Вокзальною. Свого часу називалася Колійовою. Зараз — Залізнична[8]. Архітектура: пам'ятки архітектури місцевого значення: Гуртожиток с/г ремісників (мур.), охоронний номер 1754 — вул. Залізнична, 10; пам'ятки архітектури національного значення: Церква Вознесіння Господнього, охоронний номер 684 — вул. Залізнична, 38. Установи. Теперішні: Чортківська загальноосвітня школа № 6, вул. Залізнична, 10[12]. Колишні: Чортківська міська бібліотека для дітей, вул. Залізнична, 35[13]. Транспорт: Маршрутні таксі № 3, 4, 8, 10[14]. |
| ||
| Замкова | Залізничний | Замкова | Починається від вулиці Стрімкої[4]. Одна з найдавніших вулиць міста, колишньої Долішньої Вигнанки. Дістала цю назву ще у 1940-х роках XIX століття й зберегла її до наших днів.[8]. Пам'ятки: Чортківський замок. | ||||
| Зелена | Центр | Зелена | |||||
| Золотарка | Кадуб | Золотарка | |||||
| Івасюка | Калічівка | Володимира Івасюка | |||||
| Каденюка | Кадуб | Леоніда Каденюка | |||||
| Карабіневича | Центр | Панаса Карабіневича | |||||
| Кармелюка | Калічівка | Устима Кармелюка | |||||
| Київська | Залізничний | Київська | Починається від вулиці Січових Стрільців і продовжуються вулицею Броварною[4]. Одна з нових післявоєнних вулиць Чорткова. Перші будинки на ній з'явилися в середині 1950-х років. З 1958 року отримала назву Київської[7]. | ||||
| Князя Володимира Великого | Кадуб | Князя Володимира Великого | Починається від вулиці Степана Бандери і продовжуються автошляхом Т-2001. Розташована в районі ремзаводу (нині СЕ «Бортнедце»). З початку його будівництва інших вулиць там ще не було, хіба що Золотарка, але вона належала до села Біла. Перша назва вулиці — Будівельна, яку до того називали просто «Кадуб». Район ремзаводу-Кадубу раніше був невеликим присілком, а вже на початку XX століття став передмістям Чорткова. В роки незалежності Будівельна вулиця (найдовша у цьому районі) перейменована на Князя Володимира Великого[7]. Храми: Церква святого рівноапостольного князя Володимира Великого, вул. Володимира Великого, 1[15]. | ||||
| Кобилянської | Калічівка | Ольги Кобилянської | |||||
| Коновальця | Кадуб | Євгена Коновальця | |||||
| Копичинецька | Калічівка | Копичинецька | |||||
| Копичинецька бічна | Калічівка | Копичинецька бічна | |||||
| Корольова | Синяково | Сергія Корольова | |||||
| Коротка | Центр | Коротка | |||||
| Котляревського | Центр | Івана Котляревського | |||||
| Коцюбинського | Центр | Михайла Коцюбинського | |||||
| Кривоноса | Кадуб | Максима Кривоноса | |||||
| Криницького | Кадуб | Никифора Криницького | |||||
| Крушельницької | Калічівка | Соломії Крушельницької | |||||
| Левицького | Залізнична | Леопольда Левицького | |||||
| Лемківська | Кадуб | Лемківська | |||||
| Леонтовича | Синяково | Миколи Леонтовича | |||||
| Лепких | Кадуб | Братів Лепких | |||||
| Лепкого | Центр | Богдана Лепкого | |||||
| Лисенка | Калічівка | Миколи Лисенка | |||||
| Лісова | Бердо | Лісова | |||||
| Мазепи | Центр | Івана Мазепи | |||||
| Маковея | Кадуб | Осипа Маковея | |||||
| Маньовського | Центр | Остапа Маньовського | |||||
| Мельника | Центр | Андрія Мельника | |||||
| Мельничука | Кадуб | Степана Мельничука | |||||
| Мистецька | Залізничний | Мистецька | |||||
| Млинарська | Центр | Млинарська | |||||
| Молодіжна | Центр | Молодіжна | |||||
| Монастирська | Центр | Монастирська | |||||
| Монастирська бічна | Центр | Монастирська бічна | |||||
| Надбережна | Центр | Надбережна | |||||
| Надрічна | Залізничний | Надрічна | |||||
| Наливайка | Центр | Северина Наливайка | |||||
| Незалежності | Центр | Незалежності | Починається від вулиці Тараса Шевченка і продовжується вулицею Ягільницькою. Транспорт: маршрутні таксі № 5, 8[14]. |
| |||
| Нова | Калічівка | Нова | |||||
| Носса | Центр | Людвіга Носса | Павлика Морозова | Починається від вулиці Степана Бандери і продовжується нею. Носить ім'я бургомістра Людвіга Носса. У 1897 році на вулиці була заснована перша бібліотека Чорткова. Назву отримала у 1922 році з ініціативи тодішнього бургомістра Станіслава Міхаловського. Раніше називалася — Горбок. Установи: Чортківська міська дитячо-юнацька спортивна школа, вул. Носса, 2[16]. |
| ||
| Об'їзна | Кадуб | Об'їзна | |||||
| Об'їзна бічна | Кадуб | Об'їзна бічна | |||||
| Огієнка | Кадуб | Івана Огієнка | |||||
| Ольжича | Кадуб | Олега Ольжича | |||||
| Орлика | Синяково | Пилипа Орлика | |||||
| Паркова | Центр | Паркова | |||||
| Петрушевича | Центр | Євгена Петрушевича | |||||
| Пігута | Центр | Дмитра Пігута | Починається від вулиці Степана Бандери і продовжується вулицею Остапа Маньовського[4]. Колись називалася Шпитальною, пізніше Хрущова, відтак Василя Ульянова, тепер носить ім'я видатного педагога Дмитра Пітуги.[17]. Установи: Чортківська міська стоматологічна поліклініка, вул. Д. Пігути, 31б[18]. Чортківська центральна міська лікарня, вул. Д. Пігути, 31 Б[19]. Чортківський центр первинної медико-санітарної допомоги, вул. Д. Пігути, 29[20]. | ||||
| Підгірна | Залізничний | Підгірна | Починається від вулиці Броварної і продовжується вулицею Залізничною[4]. Одна з нестарих вулиць колишньої Долішньої Вигнанки. Вона знаходиться під Вигнанською горою[17]. | ||||
| Підгірна Нова | Залізничний | Підгірна Нова | |||||
| Підлісна | Центр | Підлісна | |||||
| Пітушевського | Центр | Володимира Пітушевського | |||||
| Подільська | Центр | Подільська | |||||
| Полуботка | Синяково | Павла Полуботка | |||||
| Польова | Калічівка | Польова | |||||
| Проїзна | Залізничний | Проїзна | |||||
| Пулюя | Центр | Івана Пулюя | |||||
| Рильського | Кадуб | Максима Рильського | |||||
| Ринок | Центр | Ринок | |||||
| Росляка | Центр | Михайла Росляка | |||||
| Рубчакової | Залізничний | Катерини Рубчакової | Починається від вулиці Залізничної і продовжується вулицею Надрічною[4]. Колишня вулиця Кабльова (до 1951), опісля — Пархоменка. Виникла в середині XIX століття. Першим її жителем був польський садівник і квітникар Франк Кабель. У 1991 році, з нагоди 110-ї річниці від дня народження видатної української артистки і співачки Катерини Рубчакової, перейменовано в її честь, адже недалеко був будинок, в якому вона народилася[9]. | ||||
| Рудькова | Бердо | Рудькова | |||||
| Савки | Кадуб | Андрія Савки | |||||
| Сагайдачного | Синяково | Петра Сагайдачного | |||||
| Садова | Калічівка | Садова | |||||
| Середня | Залізничний | Середня | Починається від вулиці Січових Стрільців і продовжуються вулицею Стрімкою[4]. Давня вулиця Долішньої Вигнанки, відома ще з другої половини XVII століття. У 1949 році стала вулицею Пушкіна, а тепер їй знову повернуто стару назву[7]. | ||||
| Сингаївського | Синяково | Сингаївського Миколи | |||||
| Синенького | Центр | Петра Синенького | Починається від вулиці Степана Бандери і продовжуються вулицею Дмитра Пігути[4]. Одна з давніх вулиць Чорткова. Перша її назва — вулиця Тандитна. З кінця XIX століття вулиця називалася Бічна, а з 1948 року — Червоноармійська. У 1993 році була перейменована на вулицю Петра Синенького, великого патріота, одного з найвідоміших лікарів-українців у Чортківському окрузі[21]. | ||||
| Сірка | Синяково | Івана Сірка | |||||
| Січинського | Кадуб | Дениса Січинського | |||||
| Січових Стрільців | Залізничний | Січових Стрільців | Починається від вулиці Білецької і продовжуються вулицею Тараса Шевченка[4]. Старі її назви: Цвинтарна (з кінця XVII століття), Олега Кошового (з 1952 року), і теперішня назва з 1993 року[7]. | ||||
| Сковороди | Синяково | Григорія Сковороди | |||||
| Сліпого | Центр | Йосифа Сліпого | |||||
| Сонячна | Калічівка | Сонячна | |||||
| Сонячна Верхня | Калічівка | Верхня Сонячна | |||||
| Стефаника | Синяково | Василя Стефаника | |||||
| Стрімка | Залізничний | Стрімка | |||||
| Стуса | Кадуб | Василя Стуса | |||||
| Тарнавського | Синяково | Мирона Тарнавського | |||||
| Теліги | Залізничний | Олени Теліги | |||||
| Теребовлянська | Синяково | Теребовлянська | |||||
| Тудора | Синяково | Степана Тудора | |||||
| Удовиченка | Кадуб | Олександра Удовиченка | |||||
| Українки | Центр | Лесі Українки | Свого часу — Каса Хорих. Одна з нестарих вулиць, і назву таку одержала тому, що у 1923 році на ній було закінчено будівництво і відкрито спеціальну установу, що так і називалася «Каса Хорих» (нині там пологовий будинок). Назву Українська одержала в 1951 році[8]. | ||||
| Франка | Центр | Івана Франка | |||||
| Хичія | Центр | Івана Хичія | |||||
| Хмельницького | Центр | Богдана Хмельницького | Починається від вулиці Тараса Шевченка і продовжується вулицею Лісовою. Колишня вулиця Майова, ще раніше — Садки. Це одна з найстаріших вулиць Старого Чорткова. Наприкінці XIX століття її перейменували на Майову, якою вона була до 1954 року. Тоді, з нагоди 300-річчя «возз’єднання України з Росією», міська рада перейменувала її на вулицю Богдана Хмельницького[9]. Установи: КП «Парковий культурно-спортивний комплекс», вул. Богдана Хмельницького, 79[22]. | ||||
| Церковна | Центр | Церковна | |||||
| Чайковського | Кадуб | Петра Чайковського | |||||
| Червоний Берег | Калічівка | Червоний Берег | |||||
| Чортківська | Кадуб | Чортківська | Починається від вулиці Білецької і продовжуються вулицею Леопольда Левицького[4]. Одна з давніх вулиць Долішньої Вигнанки (тепер залізничний мікрорайон міста). Відома в документах з початку XIX століття, іншої назви не мала[7]. | ||||
| Чубинського | Кадуб | Петра Чубинського | |||||
| Шашкевича | Кадуб | Маркіяна Шашкевича | |||||
| Шевченка | Центр | Тараса Шевченка | |||||
| Шеремети | Кадуб | Петра Шеремети | |||||
| Шкільна | Центр | Шкільна | Починається від вулиці Івана Хичія і продовжуються вулицею сім'ї Юрчинських[4]. Колишня Ремісницька. У документах за 1585 рік згадується бондар Петро Ничко, а за 1592 — Павло Солтис. У 1902 році в зв’язку з появою на цій вулиці школи з польською мовою навчання імені королеви Ядвіги Ремісницьку було перейменовано на Шкільну. Тепер три розгалуження, які має вулиця, носять окремі назви — Хичія, сім'ї Юрчинських і Шкільна[7]. | ||||
| Шопена | Залізничний | Фредеріка Шопена[23] | Починається від вулиці Січових Стрільців і продовжуються вулицею Середньою[4]. Стала називатися так з 1910 року з нагоди сторіччя з дня народження Фридерика Шопена. До того часу мала назву Глибинна. Цю вулицю польська інтелігенція міста назвала так тому, що у цей час в Чорткові виникло перше у Галичині музичне товариство ім. Шопена при «Соколі»[7]. | ||||
| Шопена бічна | Залізничний | Фредеріка Шопена бічна[23] | |||||
| Шухевича | Кадуб | Романа Шухевича | |||||
| Юрчинських | Центр | Сім'ї Юрчинських | |||||
| Ягільницька | Кадуб | Ягільницька | |||||
| Яремчука | Калічівка | Назарія Яремчука | |||||
| Ясна | Залізничний | Ясна |
Провулки
| Назва за абеткою | Розташування (мікрорайон)[3] | Сучасна офіційна назва | Радянська назва (1939—1941, 1944—1991) | За Польщі (1920—1939) | За Австро-Угорщини (1867—1918) | Відомості | Фото |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Водний | Водний | ||||||
| Граничний | Калічівка | Граничний | |||||
| Копичинецький | Синяково | Копичинецький | |||||
| Шухевича | Романа Шухевича | ||||||
| Шопена | Залізничний | Фредеріка[23] Шопена |
Примітки
- Рішення Чортківської міської ради від 26 червня 2014 року № 207 «Про затвердження назв вулиць провулків м. Чорткова».
- Рішення Чортківської міської ради від 31 січня 2014 року № 47 «Про присвоєння центральній площі міста Чорткова назву «Площа Героїв Євромайдану».
- Статут територіальної громади міста Чорткова
- Чортків. Синергія культур. — Мандрівник, 2017. — 24-25 с.
- Чорпіта, Я. Чортків. — Чортків, 2012. — С. 135—136.
- ДП «Чортківський комбінат хлібопродуктів» // Опендатабот
- Чорпіта, Я. Чортків. — Чортків, 2012. — С. 135.
- Чорпіта, Я. Чортків. — Чортків, 2012. — С. 134.
- Чорпіта, Я. Чортків. — Чортків, 2012. — С. 136.
- Чортківський ККП // Опендатабот
- Міський комунальний ринок Чортківської міської ради // Чортківська міська рада.
- Чортківська ЗОШ І-ІІІ ст. № 6 // Опендатабот
- Заклади культури // Чортківська міська рада
- Транспорт Чорткова
- Релігійна організація «Парафія святого рівноапостольного князя Володимира Великого» міста Чортків Чортківського району Тернопільської єпархії УПЦ КП // Опендатабот
- Чорпіта, Я. Чортків. — Чортків, 2012. — С. 160.
- Чорпіта, Я. Чортків. — Чортків, 2012. — С. 133.
- КНП «ЧМСП» Чортківської міської ради // Опендатабот
- КНП «Чортківська ЦМЛ» // Опендатабот
- КНП «ЦПМСД» Чортківської МР // Опендатабот
- Чорпіта, Я. Чортків. — Чортків, 2012. — С. 134—135.
- КП «Парковий культурно-спортивний комплекс» // Опендатабот
- У назві вулиці — груба мовна помилка, за правописом ім'я — Фридерик!
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.


