Віадук Панцера (Варшава)

Естакада Панцера або Віадук Панцера (пол. wiadukt Pancera) — споруда, яка до нашого часу не збереглася. Колись даний віадук поєднував Замкову площу та міст Кербедза у Варшаві; побудований у 1844—1846 роках за проєктом інженера Ф. Ф. Панцера. Споруда зруйнована в 1944 році.

Віадук Панцера
52°14′ пн. ш. 21°00′ сх. д.
Країна  Польща
Загальна довжина 675 м
Ідентифікатори і посилання

Віадук Панцера
Віадук Панцера (Польща)

Історія

Згідно з Російським біографічним словником, дана естакада стала «найвидатнішою спорудою, створеною Панцером». Завдяки своїм габаритам та сміливим проектним рішенням, міст став «прекрасним пам'ятником видатних здібностей та широких можливостей у будівельній справі Панцера». Проект також передбачав можливість прокладання естакадою залізничних та трамвайних колій.

Зовнішні зображення
Фасад и план спуска
Фасад и поперечный разрез
Фасад и продольный разрез

Спуск був побудований поблизу Королівського замку і вів від Замкової площі до спорудженого в 1864 році постійного Олександрівського мосту (нині міст Кербедза) через річку Віслу.

1945 рік. Руїни віадука Панцера після вторгнення вермахту в Польщу

До Другої світової війни на цьому місці існувала вулиця Новий З'язд (пол. Nowy Zjazd), яка з'єднувала Замкову площу через естакаду Панцера і міст Кербедза з правобережним районом Прага.

Після завершення будівництва міст сприяв швидшому та зручнішому перевезенню вантажів з берегової частини Вісли у центральну частину міста.

Естакада складалася з семи великих арок, з яких чотири були відкриті для проїзду. Друга, найбільша частина спуску, мала вигляд високого земляного насипу, обмеженого схилами під кутом 45 градусів. У точці дотику з арками насип піднімався на 65 футів.

У 1944 році, після Варшавського повстання, відступаючи, війська вермахту підірвали естакаду та Олександрівський міст[1].

Після закінчення Другої світової війни замість естакади був побудований тунель під Замковою площею, який став центральною частиною нової магістралі Схід-Захід, що зв'язує найкоротшим шляхом — через тунель під Старим містом — віддалені райони столиці.

Єдиним збереженим елементом естакади на даний час є меморіальна дошка на Замковій площі, напис на якій (російською та польською мовами) свідчить: «Розпочато в 1844 році. Завершено в 1846 році. Будівельник інспектор шляхів сполучення Фелікс Панцер.»

Див. також

Примітки

Література

  • Описание работ, произведенных при сооружении Варшавского спуска // Журнал Главного управления путей сообщения и публичных зданий. — СПб., 1864. — Январь-февраль. С. 25—40.
  • Encyklopedia Warszawy. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 1994, s. 554. ISBN 83-01-08836-2 . (пол.)
  • Henryk Janczewski. Całe życie z Warszawą. Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy, 1986, s. 248. ISBN 83-06-01409-X . (пол.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.