Вікентій-Лев Шептицький
Вікентій-Лев Шептицький[1], або Вінце́нтій Ві́ктор Лео́н Шепти́цький гербу власного (пол. Wincenty Wiktor Leon Szeptycki; 5 квітня 1782, Личківці — 22 січня 1836, Львів) — польський генерал, учасник листопадового повстання 1830 проти Російської імперії на окупованих нею землях. Представник роду Шептицьких. Його небожем, сином сестри Юліанни, був поет Тимон Заборовський.

Життєпис
Народився 5 квітня 1782 в с. Личківці (до 17 липня 2020 — Гусятинський район, нині — Чортківський район, Тернопільська область, Україна). Батько — Ян Шептицький[2] (бл. 1750—1782[3]) дідич сіл Личківців і Трибухівців (поблизу Гусятина на Тернопільщині). Мати — Маріанна Бобровська[2]. Дід — летичівський хорунжий[3]. Його кузином був Марко Антоній Шептицький, що мешкав у с. Сарники Горішні Бережанського округу[4].
У 1809 році відзначився у боях під Ваграмом (тепер м. Дойч-Ваграм, Австрія). За це імператор Наполеон І додав до його герба шпагу[5].
Нагороджений орденом «Virtuti Militari» (Золотий Хрест, 26 листопада 1810)[2].
Помер 22 січня 1836 у Львові, був похований на Личаківському цвинтарі 24 січня[4].
Сім'я
Дружина — Констанція (пом. 1855 або 1857), малярка-аматорка, донька публіциста Міхала Миколая Чацького[4] гербу Свинка[6]. Шлюб — 1818 року.
Примітки
- Войтович, с. 633.
- Baczkowski, s. 257.
- Jan Szeptycki h. wł. (ID: 7.965.149) (пол.)
- Baczkowski, s. 258.
- Войтович, с. 633.
- Konstancja Czacka z Czacza h. Świnka (ID: 3.529.154) (пол.)
Джерела
- Войтович Л. Шептицькі // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 633—634. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Baczkowski M. Szeptycki Wincenty Wiktor Leon (1782—1836) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, 2012. — T. XLVIII/2, zeszyt 197. — 161—320 s. — S. 257—259. — ISBN 978-83-86301-01-0 całość, ISBN 978-83-88909-95-5. (пол.)