Вікторівка (Покровський район)
Ві́кторівка — село в Україні, Покровському районі Донецької області. Відстань до міста Добропілля становить близько 17 км і проходить автошляхом Т 0515.
| село Вікторівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Донецька область |
| Район/міськрада | Покровський район |
| Громада | Добропільська міська громада |
| Облікова картка | Вікторівка |
| Основні дані | |
| Населення | ▼ 19 (01.01.2017) |
| Площа | 0.454 км² |
| Густота населення | 41.9 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 85020 |
| Телефонний код | +380 6277 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°32′01″ пн. ш. 36°57′27″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
182 м |
| Відстань до обласного центру |
109 км |
| Відстань до районного центру |
17,8 км |
| Найближча залізнична станція | Добропілля |
| Відстань до залізничної станції |
18 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 85020, Донецька обл., Добропільський р-н, смт. Святогорівка, пров. Поштовий, 10 |
| Сільський голова | Бєлянкін Віктор Геннадійович |
| Карта | |
  Вікторівка | |
 Вікторівка | |
| Мапа | |
 | |
Історія.
Перші спогади про село Вікторівку є в акті межувань 1851 року - "... деревня Викторивка вновь поселенная на землях деревни Веровки владения поручика Луки Алексеевича Шахова - 597 десятин удобной земли, всего 600 десятин".
Спогади про село Вікторівку (Кринички) є в списках населених місць Катеринославської губернії Бахмутського повіту в 1859 році. Село панське, будувалося на великому чумацькому шляху до Харківської губернії. Село розпочали будувати при криницях, тому була друга назва поселенню - Кринички. На той час в селі в 18 подвір'ях мешкало 119 осіб.
У 1904 році з Таврійської губернії приїхав пан-полковник Єм'ях Віктор Лукич. Він купив 550 десятин землі, яка зовсім була незаселена. В цьому ж році він поїхав у Таврійську губернію, щоб завербувати переселенців. Там він завербував 6 сімей, які разом з ним приїхали і поселились на закупленій землі. Сам пан-полковник поїхав назад у Таврійську губернію, а сім'ї залишились на цій землі в їх склад входили: Дейкун Мина Йосипович, Кизим Тимофій Іванович, Хилько Петро, Горбань Гнат Давидович, Носач Прокоп Юхимович, Булгак Олександр Григорович.
Земля була віддана їм в оренду по 6 крб. 50 коп. за десятину. Так було до 1909 року, але за ці роки пан не зміг сплатити борги за землю і в цьому році він продав 283 десятини переселенцям, які жили на цій землі. Решту землі поміщик поділив поміж своїми синами і доньками. Сам поміщик В.Л.Єм'ях виїхав у Полтавську губернію.
Докладніше: Бій під Вікторівкою
30 травня в районі Вікторівки відбувся бій червоногвардійців з махновцями. Під тиском сил противника було розбито червоногвардійський загін. Втрати 2 гармати, до 100 чоловік піхоти і загін навчальної школи.[1]
Жертви сталінських репресій.
- Дудушко Наум Іванович, 1890 року народження, село Вікторівка Добропільського району Донецької області, українець, малограмотний, безпартійний. Проживав в селі Вікторівка Добропільського району Сталінської (Донецької) області. Коваль колгоспу імені Красіна. Заарештований 03 грудня 1943 року. Реабілітований.
- Крайня Ольга Іванівна, 1912 року народження, село Вікторівка Добропільського району Донецької області, українка, даних про освіту немає, безпартійна. Проживала в селі Вікторівка Добропільського району Сталінської (Донецької) області. Колгоспниця колгоспу імені Красіна. Заарештована 09 березня 1946 року. Особливою нарадою при МДБ СРСР засуджена на 5 років заслання у Північно-Казахстанську область. Реабілітована у 1995 році.
Примітки
- В.Ф. Белаш, А.В. Белаш Дороги Нестора Махно Историческое повествование стр 88