Віктор Орта

Вікто́р Орта́ (фр. Victor Horta; 6 січня 1861, Гент, Бельгія — 8 вересня 1947, Брюссель, Бельгія) — бельгійський архітектор, один із засновників стилю модерн (art nouveau) в архітектурі. Чотири брюссельських споруди — всі житлові будинки авторства Орта включені в список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Бельгії.

Віктор Орта Victor Horta
фр. Victor Petrus Horta
Віктор Орта, 1900
Народження	6 січня 1861 Гент, Бельгія
Смерть	8 вересня 1947 (86 років) Брюссель, Бельгія
Поховання	Іксельське кладовище^d
Країна	Бельгія
Навчання	Королівська Академія витончених мистецтв в Брюсселі
Діяльність	архітектор, дизайнер, містобудівник, педагог, Підрядник
Праця в містах	Брюссель
Архітектурний стиль	засновник модерну
Найважливіші споруди	у списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО: будинок Едмона Тасселя, власний будинок (тепер Музей Орта), будинок Сольвей, будинок Ван Етвельде
Нагороди	баронський титул
Батько	Pierre Horta^d
Діти	·Marguerite Horta^d і Simonne Horta^d
Автограф
Віктор Орта у Вікісховищі

З життя і творчості

Лямпа, дизайн В. Орта 1903 року.

Віктор Орта народився 6 січня 1861 року в бельгійському місті Генті. У юнацькі роки поїхав до Франції. У Парижі вивчав прикладні ремесла і технології, працював декоратором.

У 1880 році помер батько Віктора і він повернувся в Бельгію. У Брюсселі Орта навчався в Академії мистецтв. Придворний архітектор короля Леопольда II Альфонс Бала найняв молодого Віктора Орта для зведення палацових оранжерей (en).

Від 1885 року — Орта самостійно збудував декілька приватних будинків, а трохи згодом віддав перевагу зведенню громадських будівель.

Починаючи з 1892 року Віктор Орта спроектував і спорудив у стилі модерн будинок професора Едмона Тасселя (1893), що вважається першою у світі спорудою в стилі модерн і викликав цілу хвилю наслідування; у Схарбеку займався зведенням будинку Отрік, а також брюссельських будинків, що увійшли до списку ЮНЕСКО: будинок Сольвей, свій власний будинок (зараз музей Віктора Орта), будинок ван Етвельде.

У 1897 році Орта здійснював будівництво Народного дому (був зруйнований в 1950-х) у більш стриманому і раціональнішому стилі.

У 1928 році провадив будівництво музею в Турне та Палацу мистецтв у бельгійській столиці.

Під час окупації Бельгії німцями Орта жив у Великій Британії та США. Повернувшись у Брюссель, активно продовжував працювати.

Віктор Орта помер 8 вересня 1947 року в Брюсселі.

Галерея робіт Орта

• 
  Музей Віктора Орта, декоративні ґратки сходової клітки
• 
  Музей Віктора Орта, деталі фасаду.
• 
  Надгробок композитора Брамса.
• 
  Арх. Віктор Орта. Павільйон для рельєфів «Пристрасті людські», скульптор Жозеф Ламбо.

Див. також

• Архітектура модерну
• 2913 Орта — астероїд, який назвали на честь архітектора[1].

Примітки

1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3. (англ.)

Джерела, посилання та література

• Віктор Орта на www.arstudia.ru («Біографії великих архітекторів. Архітектурні пам'ятки») (рос.)
• Aubry, Françoise; Vandenbreeden, Jos (1996). Horta — Art Nouveau to Modernism. Ghent: Ludion Press. ISBN 0810963337. (англ.)
• Cuito, Aurora (2003). Victor Horta. New York: Te Neues Publishing Company. ISBN 3823855425. (англ.)
• Dernie, David (1995). Victor Horta. Chichester: John Wiley & Sons. ISBN 1854904183. (англ.)