Віленська округа (ІІ Річ Посполита)

Віленська округа (пол. okręg wileński) — адміністративний округ, утворений 7 червня 1919[3] у складі Цивільного управління східних земель (ЦУСЗ), де існував до вересня 1920 року, після чого[4] входив до Тимчасового управління прифронтових і етапних територій до грудня 1920 року.[5]

Okręg wileński

Віленська округа

Положення округи у межах Цивільного управління східних земель
(виділена червоним)
Положення округи у межах Цивільного управління східних земель
(виділена червоним)
Округа
Адм. центр Вільно
Країна Друга Польська Республіка
Регіон Східні креси
Керівна структура Цивільне управління східних земель
Повіти 10 (1 міський)
Населення
 - повне 1 633 504 душі[1]
 - густота 33,7
Площа
 - повна 48 466 км²
Створене 7 червня 1919
Скасоване 1920
 - раніше відомий як Віленська губернія
Комісар[2] Конрад Недзялковський

Історія

Округу створено 7 червня 1919 р. із земель, завойованих Польщею у Литовсько-Білоруської Радянської Соціалістичної Республіки[3] внаслідок радянсько-польської війни. Спочатку до округи ввійшли Віленський, Троцький повіт, Ошмянський, Свенцянський, Лідський, Гродненський та Новогрудський повіти.

1 серпня 1919 р. з частини Новогрудського повіту утворено Барановицький повіт, що увійшов до Берестейського округу.[6]

31 жовтня 1919 р. до округи приєднано Браславський повіт[7].

6 листопада 1919 р. до складу округи передано Дісненський (із тимчасовим осідком у Глибокому)[8].

20 грудня 1920 р. цивільну адміністрацію було розпущено, а округу поділено між Новогрудським округом Другої Польської Республіки та Литвою.[5]

Демографія

За даними перепису, у грудні 1919 р. в окрузі проживали 1 633 504 людини. Її найбільшими містами були: Вільно (128 954 жителі), Гродно (28 165 мешканців) і Ліда (11 365 жителів). На території округи існували ще 23 497 населених пунктів, із яких 3 налічували 5-10 тис. мешканців, а 48 — 1-5 тис. душ[1].

Освіта

У Віленській окрузі у 1919/1920 навчальному році діяли 923 народні школи, 26 середніх шкіл, 13 професійно-технічних училищ, 4 учительські семінарії та 56 курсів. Загалом у них навчалося 80 481 учень і працювали 2173 викладачі. У березні 1920 року існувало 859 шкіл із навчанням польською мовою і 968 шкіл із навчанням іншими мовами[9].

Адміністративний поділ
Повіт Пл. км² Жителів, тис. Повітовий центр Жителів
Віленська округа
Браславський ² 2590 82.513 Браслав 1.235
Дісненський ³ 5779 193.263 Глибоке  ?
Гродненський 4264 127.252 Гродно 28.165
Лідський 5605 186.060 Ліда 11.365
Новогрудський 4 2445 95.907 Новогрудок 5.096
Ошмянський 6885 189.390 Ошмяни 3.442
Свенцянський 4826 139.692 Свенцяни 3.900
Троцький 4160 92.831 Троки 1.886
Вілейський¹ 6185 213.424 Вілейка 5.893
Віленський 5727 313.172 Вільно 128.954
Вільно місто  ? 128.954 Вільно 128.954
¹ Приєднаний у проміжку з липня по вересень 1919 року.

² Приєднаний 31 жовтня 1919 р. (Dz. Urz. ZCZW z 1919 r. Nr 25, poz. 257).

³ Приєднаний 6 листопада 1919 р. (Dz. Urz. ZCZW z 1919 r. Nr 26, poz. 275)
4 1 серпня 1919 р. з частини Новогрудського повіту утворено Барановицький повіт Берестейського округу[6]

Примітки
  1. I. Tablice ogólne. W: Zeszyt VII. Spis ludności na terenach administrowanych przez Zarząd Cywilny Ziem Wschodnich (грудень 1919). Львів – Варшава: Książnica Polska T-wa Naucz. Szkół Wyższych, 1920, s. 25, seria: Prace geograficzne wydawane przez Eugenjusza Romera. (пол.)
  2. Формування органів польської державної адміністрації на Волині
  3. Dz. Urz. ZCZW z 1919 r. Nr 5, poz. 41 (пол.)
  4. Dziennik Rozkazów z 1920 r. Nr 35, poz. 753.
  5. Dz.U. z 1920 r. nr 115, poz. 762.
  6. Dz. Urz. ZCZW z 1919 r. Nr 19, poz. 172
  7. Dz. Urz. ZCZW z 1919 r. Nr 25, poz. 257
  8. Dz. Urz. ZCZW z 1919 r. Nr 26, poz. 275
  9. Joanna Gierowska-Kałłaur: Rozdział VII. Szkolnictwo na ziemiach podległych Zarządowi Cywilnemu Ziem Wschodnich. W: Joanna Gierowska-Kałłaur: Zarząd Cywilny Ziem Wschodnich (19 lutego 1919 – 9 września 1920). Wyd. 1. Warszawa: Wydawnictwo Neriton, Instytut Historii im. Tadeusza Manteuffla Polskiej Akademii Nauk, 2003, s. 242. ISBN 83-88973-60-6. '

Посилання
  • Zeszyt VII. Spis ludności na terenach administrowanych przez Zarząd Cywilny Ziem Wschodnich (grudzień 1919). Lwów – Warszawa: Książnica Polska T-wa Naucz. Szkół Wyższych, 1920, s. 50, seria: Prace geograficzne wydawane przez Eugenjusza Romera.
  • Joanna Gierowska-Kałłaur: Zarząd Cywilny Ziem Wschodnich (19 lutego 1919 – 9 września 1920). Wyd. 1. Warszawa: Wydawnictwo Neriton, Instytut Historii PAN, 2003, s. 447. ISBN 83-88973-60-6.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.