Вільгельм Кінцль
Вільгельм Кінцль (нім. Wilhelm Kienzl; 17 січня 1857, Вайценкірхен в землі Верхня Австрія — 19 жовтня 1941, Відень) — австрійський композитор, диригент і музикознавець.
| Вільгельм Кінцль | |
|---|---|
| нім. Wilhelm Kienzl | |
|
| |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 17 січня 1857[1][2][…] |
| Місце народження | Waizenkirchend, Гріскірхен, Верхня Австрія, Австрія[3][4] |
| Дата смерті | 3 жовтня 1941[1][2] (84 роки) |
| Місце смерті | Відень, Німеччина, Німецький рейх[1][3] |
| Поховання | |
| Громадянство | Австро-Угорщина, Німеччина і Перша Австрійська Республіка |
| Професії | композитор, диригент, музикознавець, піаніст, біограф |
| Освіта | Віденський університет, Лейпцизька вища школа музики й театру імені Фелікса Мендельсона і Празька консерваторія |
| Жанри | опера |
| Нагороди |
Почесний перстень Відняd |
| | |
Життєпис
Вільгельм Кінцль виріс в Ґраці, де зробив перші кроки в грі на фортепіано в школі Йоганна Буви, однак за відсутністю успіхів перейшов до занять скрипкою під керівництвом концертмейстера міського оркестру Ігнаца Уля, потім займався композицією у Вільгельма Майєра, також брав уроки фортепіано у Мортье-де-Фонтена, який працював у цей період переважно в Мюнхені. Далі навчався музиці в консерваторіях Праги і Дрездена, захистив дисертацію з музикознавця у Віденському університеті. Вчителями Кінцля в різний час були Едвард Ганслік, Ференц Ліст і Йозеф Крейчі. Останньому Кінцль зобов'язаний раннім знайомством з музикою Вагнера: Крейчі взяв його з собою до Байройта на прем'єру «Кільця Нібелунгів», і вагнерівське розуміння оперного жанру сильно вплинуло на Вільгельма Кінцля.


Переважно Кінцль був оперним композитором, і найбільшу популярність принесла йому опера «Євангеліст» (нім. Der Evangelimann; 1895). Інші його опери: «Urvasi» (1886), «Heilmar der Narr» (1892), «Дон Кіхот» (1898), «Der Kuhreigen» (1911). Кінцль вважається також, поряд з Гуго Вольфом, найважливішим пісенним композитором з часів Франца Шуберта. Серед його обробок — пісні зі збірки «Чарівний ріг хлопчика»[5] (наприклад, «An einen Boten»[6]). У числі інших малих вокальних творів Кінцля був і перший державний гімн Австрії (до 1929 р.).
Музикознавчі праці Кінцля включають біографію Вагнера (1904), книгу «Музична декламація» (нім. «Die musikalische Declamation») і безліч статей.
Пам'ять
- Вільгельм Кінцль зображений на австрійській поштовій марці 2007 року[7].
- У Відні на будинку, де жив композитор, встановлена меморіальна дошка.
Примітки
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118777149 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- Krackowizer F., Berger F. Biographisches Lexikon des Landes Österreich ob der Enns: Gelehrte, Schriftsteller und Künstler Oberösterreichs seit 1800 — Pas, Linz: Verein und Institut für Ostbairische Heimatforschung, 1931. — S. 152–154. — 411 с.
- Catalog of Copyright Entries: Musical compositions. Library of Congress, Copyright Office. 1941. с. 1362.(англ.)
- Wilhelm Kienzl. www.muziekweb.nl (нід.). Stichting Centrale Discotheek. Процитовано 18 липня 2018.
- Sonderpostmarke.
Посилання
На Вікісховищі є медіафайли з теми Вільгельм Кінцль- Вільгельм Кінцль // Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона: в 86 т. (82 т. і 4 дод). — СПб., 1890—1907.
