Вільям Стенлі-молодший

Вільям Стенлі-молодший ((англ. William Stanley Jr.; 28 листопада 1858 — 14 травня 1916) — американський фізик, винахідник, який народився в Брукліні, штат Нью-Йорк.

Вільям Стенлі-молодший
Народився 28 листопада 1858(1858-11-28)[1]
Бруклін, Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США
Помер 14 травня 1916(1916-05-14)[1] (57 років)
Грейт-Баррінгтон, Беркшир, Массачусетс, США
Місце проживання США
Країна  США
Діяльність фізик, винахідник, інженер, бізнесмен
Alma mater Єльський університет і Williston Northampton Schoold
Галузь Електротехніка
Заклад General Electric
Діти Harold Stanleyd
Нагороди
 Вільям Стенлі-молодший у Вікісховищі

Він отримав 129 патентів на різноманітні електричні прилади[2]. У 1913 році Стенлі-молодший запатентував вакуумну пляшку із цільної сталі і створив компанію Stanley Bottle .

Раннє життя

Стенлі народився 28 листопада 1858 року в Брукліні, штат Нью-Йорк. Батьки Вільям Стенлі та Елізабет А. Парсонс Стенлі[3]. Вільям-молодший отримав навчання в семінарії Віллістон, а пізніше закінчив Єльський університет у 1881 році.

Кар'єра

Стенлі спочатку працював електриком, оперуючи з телевізійними клавішами[прояснити] та пожежною сигналізацією першого виробника. У Філадельфії Стенлі спроектував одну з перших електроустановок. Потім його помітив Джордж Вестінгауз і найняв головним інженером на свою фабрику в Пітсбурзі.

Стенлі у 1885 році, на основі прототипу Люсьєна Гауларда та Джона Діксона Гіббса 1881 року, удосконалив трансформатор змінного струму. Удосконалений пристрій був попередником сучасного трансформатора. В грудні за новим контрактом з Westinghouse Стенлі продовжив свою діяльність в Грейт-Баррінгтоні, штат Массачусетс[4].

20 березня 1886 року Стенлі продемонстрував першу повну систему високовольтної передачі змінного струму. Вона складалася з трансформаторів, генераторів та високовольтних ліній електропередач. Його система дозволяла розподіляти електричну потужність на великих площах. Він застосував свою систему для освітлення офісів та магазинів уздовж головної вулиці Грейт-Баррінгтона. Його система розподілу змінного струму лягла в основу сучасного розподілу електроенергії, а конструкція трансформатора стала прототипом для майбутніх трансформаторів. Роботу Стенлі з електрифікації головної вулиці Великого Баррінгтона названо віхою IEEE[5].

Упевнившись, що система змінного струму працює, Вестінгауз додатково випробував її влітку 1886 року в Пітсбурзі. Він за допомогою генератора, розробленого Стенлі, передавав змінний струм на відстань 3 милі і використовував його. Задоволений пілотною системою, Вестінгауз розпочав комерційне виробництво. Він надіслав рекламний ролик своєї компанії в Баффало, штат Нью-Йорк, де місцева комунальна служба розповсюдила його. Замовлення на 25 установок змінного струму виконувались протягом кількох місяців[4].

Стенлі став засновником компанії Stanley Electric Manufacturing Company у Пітсфілді, штат Массачусетс у 1890 році. А в 1903 році компанія General Electric Corporation придбала контрольний пакет акцій фірми. Нині на землі, де колись містилась компанія, розташований діловий парк Вільяма Стенлі Беркшир[6].

У 1913 році в результаті роботи з трансформаторами Вільям Стенлі-молодший створив сталеву пляшку Стенлі, яку можна використати для виготовлення вакуумного термоса замість скла. 1915 року Вільям Стенлі розпочав серійне виробництво пляшок Стенлі.

Патенти
Практичні схеми котушок були прототипами сучасних трансформаторів. (U.S. Patent 349,611)

Вільям Стенлі-молодший отримав 129 патентів на цілий ряд продуктів та електричних приладів[2]. Далі йде список патентів в якому важливі патенти виділено жирним шрифтом. У 1912 році отримав медаль Едісона.

Стенлі (другий ряд, другий справа) у Філадельфії 19 травня 1915 р. Під час нагородження медаллю Франкліна з Томасом Альвою Едісоном

Див. також

Особисте життя

Вільям одружився з Лілі Кортні (Ветмор) Стенлі в 1884 році[3]. Їхній син Гарольд Стенлі в 1935 році заснував фінансову фірму Моргана Стенлі з онуком Дж. П. Моргана Генрі Стургісом Морганом[7], яка згодом стала найбільшим банком у світі.

Подальше читання
  • «Вільям Стенлі помирає», New York Times, 15 травня 1916 р., Стор. 9, кол. 5.
  • «Вільям Стенлі» (22 листопада 1858 — 14 травня 1916), Словник американської біографії, том XVII, Сини Чарльза Скрібнера, Нью-Йорк, 1935, стор. 514.
  • «Вільям Стенлі», Національна циклопедія американської біографії, том XXIV, James T. White & Co., Нью-Йорк, 1935, стор. 394.
  • Вільям Стенлі (1858—1916) — його життя і діяльність, Лоуренс А. Хокінс, Товариство Ньюкомена в Північній Америці, Нью-Йорк, 1951.

Посилання
  1. SNAC — 2010.
  2. Owen, E.L., Rediscovering William Stanley Jr. Part I, Industry Applications Magazine, IEEE, Nov.-Dec. 2003 Volume 9, Issue 6 pg 9- 12 ISSN 1077-2618 INSPEC 7949020 DOI:10.1109/MIA.2003.1245790
  3. William Stanley Dies. The New York Times. 15 травня 1916. Процитовано 12 грудня 2015.
  4. Thomas Parke Hughes, Networks of Power: Electrification in Western Society, 1880—1930, p.103-104, (1993)
  5. Milestones:Alternating Current Electrification, 1886. IEEE Global History Network. IEEE. Процитовано 27 липня 2011.
  6. William Stanley Business Park
  7. Harold Stanley, 77, is Dead. The New York Times. 15 травня 1963. Процитовано 12 грудня 2015.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.