ГЕС Арапуні
ГЕС Арапуні – гідроелектростанція на Північному острові Нової Зеландії. Знаходячись між ГЕС Ваїпапа (вище по течії) та ГЕС Карапіро, входить до складу каскаду на річці Ваїкато, яка тече з центрального Вулканічного плато Північного острова у північно-західному напрямку та впадає до Тасманового моря за чотири десятки кілометрів від Окленду.
| ГЕС Арапуні | ||||
|---|---|---|---|---|
![]() | ||||
| 38°04′17″ пд. ш. 175°38′35″ сх. д. | ||||
| Країна |
| |||
| Стан | діюча | |||
| Річка | Ваїкато | |||
| Каскад | каскад на Ваїкато | |||
| Початок будівництва | 1924 (перша черга), 1934 (друга черга) | |||
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1929 – 1932 (перша черга), 1938 – 1946 (друга черга) | |||
| Основні характеристики | ||||
| Установлена потужність | 204 МВт | |||
| Середнє річне виробництво | 805 млн кВт·год | |||
| Тип ГЕС | дериваційна | |||
| Розрахований напір | 53 м | |||
| Характеристики обладнання | ||||
| Тип турбін | Френсіс | |||
| Кількість та марка турбін | 10 Kvaerner | |||
| Кількість та марка гідрогенераторів | 10 Siemens | |||
| Основні споруди | ||||
| Тип греблі | бетонна аркова | |||
| Висота греблі | 64 м | |||
| Довжина греблі | 94 м | |||
| ЛЕП | 110 | |||
| Власник | Mighty River Power | |||
| Оператор | Mercury Energyd | |||
| Сайт | mercury.co.nz | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
![]() ГЕС Арапуні | ||||
| Мапа | ||||
| ||||
| | ||||
В межах проекту річку перекрили бетонною арковою греблею висотою 64 метри та довжиною 94 метри з товщиною по гребеню 5,8 метра. Вона утримує резервуар з площею поверхні 9,4 км2 та об’ємом 145 млн м3, в якому припустиме коливання рівня поверхні між позначками 109 та 111,7 метра НРМ. Зі сховища по лівобережжю прямує дериваційний канал довжиною 1,2 км, який переходить у вісім напірних водоводів діаметром 3,6 метра.
В машинному залі у 1929 році ввели в експлуатацію три турбіни типу Френсіс потужністю по 15 МВт. Запуск четвертого такого ж гідроагрегату затримався до 1932-го, оскільки було необхідним провести значні роботи з усунення виявлених у системі протікань. Ще за шість років стали до ладу два агрегати наступної черги з одиничною потужністю 21,6 МВт. Війна затримала завершення робіт, тому дві останні турбіни ввели у 1946-му. Це дозволило поставити на модернізацію першу чергу, яка повернулась до роботи в 1947-му з чотирма турбінами потужність по 17,85 МВт. Таким чином, загальний показник станції зріс до 157,8 МВт. В подальшому ГЕС прйшла ще через кілька етапів модернізації (зокрема, великі роботи у 1989-1990 на першій черзі та на початку 2000-х на другій), внаслідок чого станом на середину 2010-х її загальна потужність досягла 204 МВт.
Обладнання ГЕС використовує напір у 53 метри та забезпечує виробництво 805 млн кВт-год електроенергії на рік.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 110 кВ.[1][2][3][4][5]
Примітки
- DAMMING THE DAM Campbell Robertson.
- Arapuni Power Station and Dam | Engineering New Zealand. www.engineeringnz.org (англ.). Процитовано 5 жовтня 2018.
- Arapuni Hydroelectric Power Plant New Zealand - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Процитовано 5 жовтня 2018.
- Method for Machining the Whakamaru Units. www.hydroworld.com. Процитовано 5 жовтня 2018.
- Centralised Dataset Final. Nominal Generation Capacity.[недоступне посилання з червня 2019]


