ГЕС Ралко
ГЕС Ралко — гідроелектростанція в центральній частині Чилі у регіоні Біобіо (VIII Регіон). Знаходячись між ГЕС Palmucho (32 МВт, вище за течією) та ГЕС Панге, входить до складу каскаду на другій за довжиною річці країни Біобіо, яка впадає у Тихий океан у місті Консепсьйон.
| ГЕС Ралко | ||||
|---|---|---|---|---|
![]() | ||||
| 37°59′54″ пд. ш. 71°31′03″ зх. д. | ||||
| Країна |
| |||
| Стан | діюча | |||
| Річка | Біобіо | |||
| Каскад | каскад на Біобіо | |||
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1968 | |||
| Основні характеристики | ||||
| Установлена потужність | 177 МВт | |||
| Середнє річне виробництво | 542 млн кВт·год | |||
| Тип ГЕС | дериваційна | |||
| Розрахований напір | 76 м | |||
| Характеристики обладнання | ||||
| Тип турбін | Френсіс | |||
| Кількість та марка турбін | 5 Hitachi | |||
| Витрата через турбіни | 535 м³/с | |||
| Кількість та марка гідрогенераторів | 5 Hitachi | |||
| Потужність гідроагрегатів | 5х75,4 МВт | |||
| Основні споруди | ||||
| Тип греблі | бетонна | |||
| Висота греблі | 112 м | |||
| Довжина греблі | 350 м | |||
| Власник | Enel | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
![]() ГЕС Ралко | ||||
| Мапа | ||||
| ||||
В межах проекту річку перекрили бетонною греблею висотою 112 метрів та довжиною 350 метрів, яка утримує водосховище з об'ємом 695 млн м3. Від сховища прокладено дериваційний тунель довжиною 7,5 км та діаметром 9,2 метра, що прямує під лівобережним гірським масивом. На завершальному етапі він з'єднаний з підземним балансувальним резервуаром висотою 110 метрів.
Основне обладнання станції становлять п'ять турбін типу Френсіс потужністю по 75,4 МВт, які при напорі у 76 метрів забезпечують виробництво 542 млн кВт-год електроенергії на рік.[1]
Для видачі продукції ГЕС до мережі встановлені трансформатори, які здатні підіймати напругу до 230 кВ.[2]
Примітки
- Central Hidroeléctrica Ralco. www.acciona.cl (ісп.). Процитовано 4 квітня 2018.
- Central Rapel (Chile) Enel Generación Chile. www.enelgeneracion.cl (ісп.). Архів оригіналу за 5 квітня 2018. Процитовано 4 квітня 2018.


