ГЕС Саусельє
ГЕС Саусельє (ісп. Presa de Saucelle) – гідроелектростанція на заході Іспанії, на прикордонній з Португалією ділянці річки Дуеро. Знаходячись між ГЕС Альдеадавіла (вище по течії) та ГЕС Посіно, входить до складу каскаду на Дуеро, що є найбільшою на північному заході Піренейського півострова та впадає в Атлантичний океан вже на португальській території.
| ГЕС Саусельє | ||||
|---|---|---|---|---|
![]() | ||||
| 41°02′50″ пн. ш. 6°48′14″ зх. д. | ||||
| Країна |
| |||
| Адмінодиниця | Саусельє | |||
| Стан | діюча | |||
| Річка | Дуеро | |||
| Каскад | каскад на Дуеро | |||
| Початок будівництва | 1950 (перша черга) | |||
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1956 (перша черга), 1989 (друга черга) | |||
| Основні характеристики | ||||
| Установлена потужність | 251 (перша черга), 269 (друга черга) МВт | |||
| Тип ГЕС | дериваційна | |||
| Розрахований напір | 62 (перша і друга черги) м | |||
| Характеристики обладнання | ||||
| Тип турбін | Френсіс | |||
| Кількість та марка турбін | 4 (перша черга), 2 (друга черга) | |||
| Витрата через турбіни | 468 (перша черга) м³/с | |||
| Кількість та марка гідрогенераторів | 4 (перша черга), 2 (друга черга) | |||
| Потужність гідроагрегатів | 4х60 (перша черга), 2х142,5 (друга черга) МВт | |||
| Основні споруди | ||||
| Тип греблі | гравітаційна | |||
| Висота греблі | 83 м | |||
| Довжина греблі | 189 м | |||
| ЛЕП | 46 / 220 (перша черга), 400 (друга черга) | |||
| Власник | Iberdrola | |||
| Оператор | Iberdrolad | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
![]() ГЕС Саусельє | ||||
| Мапа | ||||
| ||||
| | ||||
Для роботи станції річку перекрили гравітаційною греблею висотою 83 метра та довжиною 189 метрів, на спорудження якої пішло 234 тис м3 матеріалу.[1] Вона утримує водосховище площею поверхні 5,9 км2[2] та об’ємом 182 млн м3.[3]
У 1956 році ввели в експлуатацію машинний зал, розташований на лівому березі річки у трьох сотнях метрів від греблі. Його обладнали чотирма турбінами типу Френсіс загальною потужністю 251 МВт, що працюють при напорі у 62 метри. В 1989-му нижче спорудили новий підземний машинний зал, до якого веде тунель довжиною 1,3 км та діаметром 12 метрів. Тут розмістили дві турбіни того ж типу загальною потужністю 269 МВт, що використовують такий саме напір. Відпрацьована вода відводиться у річку Huebra за кілька сотень метрів від її впадіння зліва до Дуеро. Проектом другої черги була запланована можливість створення на Уебра водосховища, з якого вода подавалась би у дериваційний тунель ГЕС Саусельє ІІ зі збереженням все того ж напору, який забезпечує робота зі сховищем на Дуеро.[4][5]
Зв’язок з енергосистемою відбувається по ЛЕП, що працюють під напругою 46 і 220 кВ (перша черга) та 400 кВ (друга черга).
Примітки
- SEPREM - Sociedad Española de Presas y Embalses. www.seprem.es. Процитовано 9 вересня 2017.
- Los seis saltos del Duero que no te puedes perder: Saucelle, Aldeadávila, Almendra, Ricobayo, Villalcampo y El Castro. www.viajesyrutas.es (амер.). Процитовано 9 вересня 2017.
- SEPREM - Sociedad Española de Presas y Embalses. www.seprem.es. Процитовано 9 вересня 2017.
- Martín, J. (22 лютого 2011). Bioducto: La central y la presa de Saucelle. Bioducto. Процитовано 9 вересня 2017.
- LAS 10 MAYORES CENTRALES HIDROELÉCTRICAS DE ESPAÑA. ECOLUZ CONSULTORES. 14 липня 2015. Процитовано 9 вересня 2017.


