ГЕС Страткона
ГЕС Страткона (англ. Strathcona) — гідроелектростанція на південному заході Канади у провінції Британська Колумбія. Знаходячись перед ГЕС Ladore (47 МВт), становить верхній ступінь каскаду на річці Кемпбелл, яка на північно-східному узбережжі острова Ванкувер впадає до протоки Діскавері.
| ГЕС Страткона | ||||
|---|---|---|---|---|
| 49°59′52″ пн. ш. 125°35′07″ зх. д. | ||||
| Країна |
| |||
| Стан | діюча | |||
| Річка | Кемпбелл | |||
| Каскад | каскад на Кемпбеллі | |||
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1958 | |||
| Основні характеристики | ||||
| Установлена потужність | 63 МВт | |||
| Тип ГЕС | пригреблева | |||
| Характеристики обладнання | ||||
| Тип турбін | Френсіс | |||
| Кількість та марка турбін | 2 | |||
| Витрата через турбіни | до 197,4 м³/с | |||
| Кількість та марка гідрогенераторів | 2 по 37,5 МВА | |||
| Потужність гідроагрегатів | 2х31,3 МВт | |||
| Основні споруди | ||||
| Тип греблі | земляна | |||
| Висота греблі | 53 м | |||
| Довжина греблі | 511 м | |||
| Власник | BC Hydro | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
![]() ГЕС Страткона | ||||
| Мапа | ||||
| ||||
В межах проекту річку перекрили греблею Strathcona, виконаною як земляна споруда з бетонними елементами. При висоті 53 метри та довжині 511 метрів вона перетворила природне озеро Аппер-Кемпбелл-Лейк на водосховище з об’ємом 870 млн м3 (площа поверхні при цьому зросла з 6,3 км2 до 25,3 км2) та припустимим коливанням рівня у операційному режимі між позначками 212 та 220,5 метра НРМ.[1]
Окрім власного стоку, до сховища перекидали додатковий ресурс із водозабору на річці Хебер (Heber), лівої притоки Голод-Рівер, яка впадає до Тихого океану на західному узбережжі острова Ванкувер. Для цього Хебер перекрили кам'яно-накидною греблею з дерев'яною основою висотою 10 метрів та довжиною 120 метрів. Вона спрямовувала ресурс у дерев’яний водовід довжиною 3,6 км до невеликого сховища Крест-Лейк, створеного на струмку Крест-Крік. Звідси по каналу вода потрапляла у озеро Мад (Mud), із якого через водойми Аппер-Драм-Лейк та Ловер-Драм-Лейк дренувалась у річку Елк (ліва притока Кемпбелл). З 2007 року ця дериваційна схема була виведена з експлуатації.
Пригреблевий машинний зал обладнали двома турбінами типу Френсіс потужністю по 31,3 МВт.[2]

