Галактика Соняшник
Галактика Соняшник (Мессьє 63,М63,NGC 5055,) — галактика у сузір'ї Гончі Пси.
| Галактика Соняшник | |
|---|---|
 Галактика Соняшник | |
| Тип об'єкта | галактика |
| Відкривач | Мешан П'єр Франсуа Андре |
| Дата відкриття | 14 червня 1779 |
| Розташування (Епоха: J2000.0) | |
| Сузір'я | Гончі Пси |
| Пряме піднесення | 13г 15х 49.3с[1] |
| Схилення | +42° 01′ 45″[1] |
| Вигляд | |
| Габбл-тип | : SA(rs)bc[1] |
| Видима зоряна величина | 8,5 m |
| Фотографічна зоряна величина | 9,3 m |
| Видимий діаметр | |
| Яскравість поверхні | 13,2 mag/arcmin2 |
| Фізичні дані | |
| Відстань | 37[2] св.р. |
| Кутове положення | 105 |
| Червоний зсув | |
| Абсолютна зоряна величина | |
| Променева швидкість | |
| Радіус | |
| Абсолютний діаметр | |
| Маса | |
| Властивості | |
| Позначення | |
| PGC 46153, M 63, UGC 8334, MCG 7-27-54, Sunflower galaxy, ZWG 217,23 | |
Цей об'єкт входить у число перерахованих в оригінальній редакції нового загального каталогу.
Відкриття
Відкривачем цього об'єкта є Мешан П'єр Франсуа Андре, який вперше спостерігав за об'єктом 14 червня 1779.
Цікаві характеристики
Галактика Соняшник входить до складу групи галактик М51, котра включає також Галактику Вир (М51).
У середині 19-го століття, Вільям Парсонс, третій лорд Росс визначив спіральну структуру в межах галактики, що робить її одною з перших галактик, в яких така структура була визначена.
У 1971 році в одному з плечей M63 спалахнула наднова з величиною 11,8 .
Спостереження
Спіральну галактику М63 можна помітити в бінокль чи шукач телескопа на лінії від α Гончих Псів до η Великої Ведмедиці (крайня зірка ручки «Ковша») приблизно на 1/3 відстані між зірками. Точніше буде використовувати як орієнтир компактну групу зірок навколо 20 CVn (4.7m) — галактика розташована в півтора градусах північніше. Найкращий час для спостережень з кінця зими і до середини літа. У бінокль М63 видно у вигляді смутної трохи витягнутої плямочки.
У аматорський телескоп апертурою 200—300 мм ця галактика представляється досить яскравим еліпсом з чітко виділеним майже зіркоподібним ядром і досить великим гало. Бічний зір допомагає помітити неоднорідність (клочковатості) у розподілі яскравості як ядра, так і гало, але власне характерний спіральний малюнок у цій галактиці візуально практично не вгадується навіть і в більш апертурні телескопи.
На західний край гало проектується досить яскрава зірка (9m) переднього плану.
Сусіди по небу з каталогу Мессьє
- М51 — (на північно-північно-схід у напрямку до 24 CVn) «Вир» знаменита галактика із супутником і чіткими гілками;
- М94 — (на захід у напрямку β CVn) ще одна галактика, її видно майже плазом, спіралі не помітні;
- М106 — (на північний захід) досить яскрава і цікава галактика з перетинкою (баром);
- М3 — (на південно-південно-схід) чудове кульове скупчення
Зображення
Messier 63, 24 inch telescope on Mt. Lemmon, AZ. Courtesy of Joseph D. Schulman
Messier 63 seen in infrared by the Spitzer Space Telescope.
Див. також
Примітки
- NASA/IPAC Extragalactic Database. Results for NGC 5055. Архів оригіналу за 9 травня 2008. Процитовано 10 жовтня 2006.
- Frommert, Hartmut & Kronberg, Christine (2002). «Messier Object 63». Retrieved Dec. 6, 2006
Зовнішні посилання
- NGC 5055 в Новому загальному каталозі: англійською, французькою
- Інформація про NGC 5055 в каталозі Revised NGC and IC Catalog(англ.)
- NGC 5055 в базі SIMBAD(англ.)
- NGC 5055 в базі Vizier(англ.)
- NGC 5055 в базі NASA Extragalactic Database(англ.)
- Бази даних про об'єкти NGC/IC(англ.)
Навігатори
| ◄ NGC 5051 | NGC 5052 | NGC 5053 | NGC 5054 | NGC 5055 | NGC 5056 | NGC 5057 | NGC 5058 | NGC 5059 ► |