Галерея Сабауда

Галерея Сабауда або Савойська галерея ( італ. Galleria Sabauda, ) — музей образотворчих мистецтв в місті Турин, Італія.

Галерея Сабауда (колишній Королівський палац)
45°04′27″ пн. ш. 7°41′10″ сх. д.
Тип художня галерея і нерухомість
Статус спадщини національна спадщина Італіїd[1]
Частина від Musei reali di Torinod
Країна  Італія[1]
Розташування Турин, Італія
Адреса 10100[1]
Засновник Карл Альберт
Засновано 1832
Відкрито 1832
Директор (з 2009)
Сайт museitorino.it/galleriasabauda/index.html
Галерея Сабауда (Італія)
 Галерея Сабауда у Вікісховищі

Історія збірок

Галерея Сабауда складалась поступово. В її основі мистецька збірка Євгена Савойського, котра перейшла по смерті останнього у майно його двоюрідного брата, короля Сардинії. Збірки братів приєднали до картин Королівського палацу в міст Турин. 1824 року в місті Генуя придбали картинну галерею палацу Дураццо, котру приєднали до збірок в Турині.

Датою заснування галереї вважають 1832 рік, коли Карло Альберто, герцог Савойський і король Сардинії, віддав у галерею триста шістдесят п'ять (365) картин власної збірки.

Перша спроба каталогізації збірки творів мистецтва належить 1631 року. Тоді це ще не був каталог в сучасному розумінні слова, бо це був інвентар[2] . Інвентар 1631 року створення збережений і демонструється в галереї. Новий каталог збірки був створений 1923 року [2]. 1959 року відбулась перша реконструкція збірки, а нова - у 1970-х рр.

Відсутність власного приміщення
Галерея Сабауда (колишній Королівський палац в Турині)

1832 року новий художній музей в місті розмістили в туринському палаццо Мадама,де відкрили для відвідин. Облаштуванням картинної галереї первісно опікувались брати Роберто і Массімо д'Адзельйо. Через тридцять три роки палаццо Мадама віддали під Національний сенат. Картинну галерею та Єгипетський музей перевели 1865 року у колишнє приміщення Академії наук. Це була споруда палацового типу 1679 року. Її вибудували за проектом архітектора Гваріно Гваріні.

2012 року колишній Королівський палац пройшов через реконструкцію і пристосування під музейні потреби. Сюди перевели Галерею Сабауда, бо Королівський палац має широку популярність як важливий туристичний центр міста Турин. Нове крило відкрили для відвідин у грудні 2014 року.

Обрані твори (скульптура)
Дезідеріо да Сеттіньяно. «Мадонна з немовлям», бл. 1450 року.
Люцій Вер. Женевський музей мистецтва і історії

Скульптура в збірці має невеликі розміри і переважно має характер випадково набраних речей. Серед них - поодинокі твори майстрів відродження, античні скульптури тощо.

У розділі античних скульптур звертає уваги погруддя римського імператора Люція Вера (130—169 рр. н. е.) Він був співправителем імператора Марка Аврелія і запам'ятався як гордовита і декоративна фігура. В Римі бував недовго, перебував переважно з військом у провінціях. Помер рано. Його досить часто портретували, тому відомо декілька його портретних зображень, знайдених переважно у провінціях. Зараз уламки мармурових зберігаються у різних музеях — Лувр (Франція), Альбертінум (Дрезден, Німеччина), у Швейцарії (Женевський музей мистецтва і історії ) тощо. Офіційні портрети імператора Люція Вера були виконані як у мармурі, так і в коштовних металах. Два з останніх випадково збереглися. Один із золота заввишки тридцять три (33) сантиметри і був знайдений 1939 року у містечку Аванш, Швейцарія.

Туринське погруддя імператора Люція Вера знайдене раніше, 1928 року, і знайдене під час розкопок в Італії в містечку Маренга. Погруддя у натуральний розмір виконане зі срібла, саме його і передали до Галереї Сабауда. Портретні погруддя з бронзи зустрічались і раніше. Погруддя Люція Вера було серед перших витворів мистецтва з коштовних металів, котрі використані для твору монументального характеру в Римі і котре малоушкодженим дійшло до 20 століття.

Обрані твори (живопис майстрів північних країн)
Ян ван Ейк. «Стігмати Франциска Ассізького», бл. 1432 р.
Пауль Бріль. «Пейзаж з Меркурієм і Аргусом», 1606 р.
Антоніс ван Дейк. Принц Томазо Савойський, кінний портрет, бл. 1635 р. Галерея Сабауда, Турин.

Збірка живопису майстрів північних країн невелика і не має систематичного характеру. Ця обставина обумовлена тим, що картини савойської династії неодноразово міняли володарів і навіть вивозились у інші країни.

Серед митців північних країн, репрезентованих у галереї — Рогір ван дер Вейден, Ян ван Ейк, Ганс Мемлінг, Пауль Бріль, Антоніс ван Дейк, Рембрандт, Корнеліс де Вос, Ніколя Пуссен, Пітер Брейгель молодший, Елізабет Віже-Лебрен.

Обрані твори ( живопис майстрів Італії)
Антоніо Темпеста. «Смерть Адоніса на полюванні», 1593 р.
Бронзіно. «Портрет шляхетної пані в червоному», бл. 1550 р.

Портрети, пов'язані з королівськими родинами
Якоб ван Шуппен. «Євген Савойський, переможець турецького вйська», початок 18 ст. (?)
  • Софонісба Ангіссола, «Принцеса Ізабелла Клара Еухенія», 1573 р.
  • Антоніс ван Дейк. «Тріця старших дітей короля Англії Карла І»
  • «Анна Австрійська в траурному вбранні», бл. 1660 р.
  • Анонім початку 18 ст. «Марі-Аделаїда Савойська»

Джерела
  • Noemi Gabrieli: Galleria Sabauda - Maestri italiani, Torino 1971.
  • Paola Astrua, Carla Enrica Spantigati: Galleria Sabauda: guida breve, Electa, Milano, 2000.
  • Paola Astrua, Carla Enrica Spantigati (Hrsg.): La Galleria Sabauda di Torino dal Collegio dei Nobili alla Manica Nuova di Palazzo Reale. Allemandi, Turin 2012, ISBN 978-88-422-1708-4.

Примітки
  1. dati.beniculturali.it — 2014.
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 13 листопада 2015. Процитовано 30 березня 2015.

Посилання

Див. також
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.