Гал (біологія)

Гал (від лат. galla — чорнильний горішок), гали (синонімічні назви: дубове яблучко) або цецидії — паразитичні новоутворення на органах рослин (листках дуба, берези, липи, клена, вільхи, граба та ін.), що виникають: внаслідок механічного подразнення рослинних клітин; після наколювання комахами, які відкладають у гали яйця[1]; внаслідок виділення токсинів різними видами збудників[2][3].

Гал на дубовому листку

Збудники

Основними збудниками гал є комахи (горіхотворки, галиці, пильщики, листоблішки), жуки-довгоносики[4], круглі черви-нематоди (зокрема галові), кліщі. Нарости типу гал можуть спричинювати деякі віруси[5], бактерії, гриби.

• Виноградна галиця (Janetiella oenophila Haihm.) — пошкоджує виноград.
• Daktulosphaira vitifoliae — коренева попелиця із ряду рівнокрилих, що вражає листя і кореневу систему винограду. (див. статтю: Виноградна філоксера)
• Бактерія Erwinia amylovora — уражує близько 170 видів рослин. (див. статтю: Бактеріальний опік плодових)
• Пшенична нематода (Anguina tntici) — шкідник пшениці; при ураженні в колосі рослини замість нормальних зерен розвиваються гали.
• Галові кліщі з роду Eriophyes — утворюють гали на листках берези, липи, клена, вільхи та інших порід.
• Грабова галиця Oligotrophus carpini — на листках граба.
• Попелиця Chaphalodes strobilinus — на шпильках смереки.
• Звичайна дубова горіхотвірка Diplolepis quercus-folii — на листках дуба[6];
• Галові нематоди Meloidogyne sp., та інші уражують корені сіянців у розсадниках.

Відомо близько 15 тис. видів галотвірних організмів, серед яких на особливу увагу заслуговують горіхотворки (Cynipoidea) — надродина комах ряду перетинчастокрилі (Hymenoptera).

Масове спричинювання утворення гал (при масовому розмноженні горіхотворки та інших комах) може призводити до передчасного опадання листя, істотного зменшення загальної площі фотосинтезуючого апарату, а загалом і до істотного зменшення приросту рослин. Збудники багатьох гал ослаблюють рослини і можуть спричинити їхню загибель, чим шкодять лісовому і сільському господарству.

Використання гал

Гали є джерелом дубильних речовин. В давнину з гал виготовляли чорнило.

Галерея

• 
  Гал на кленовому листку
• 
  Гал на шипшині
• 
  Гал на дубі черешчатому
• 
  Розвиток гала на інфікованому жолуді дуба черешчатого
• 
  Жолудевий гал (Andricus quercuscalicis) крупним планом
• 
  Neuroterus albipes forma laeviusculus
• 
  Гали листків евкаліпту
• 
  Гал на ялині європейській
• 
  Гали золотушника
• 
  Дуб з дубовими яблучками
• 
  Дубові яблучка на дубі
• 
  Eriophyes tiliae tiliae
• 
  Гал на листі персикового дерева, знайдене в Пекіні

Примітки

1. Товстуха Є. С. Фітотерапія. — К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5
2. Делеган І. Лісова зоологія. Безхребетні. — Львів: Поллі, 2003. — С. 362–366
3. (нім.) Brandenburger W. Parasitische Pilce an Gefäßpflancen in Europa. — Gustav Fischer Verlag, 1985. — 248 s.
4. Воловник С. В. Долгоносики Lixinae (Coleoptera, Curculionidae) как галлообразователи // Зоологический журнал, 2010, том 89, № 7, с. 828–833
5. Лікарські рослини: енциклопедичний довідник / відповідальний редактор. А. М. Гродзінський. — Київ : Видавництво «Українська енциклопедія імені М. П. Бажана», Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — 544 сторінки. — ISBN 5-88500-055-7.
6. Дитяча енциклопедія: Живий світ України / О. Ф. Цеханська, Д. Г. Стрєлков — Харків: «Ранок», 2007–128с., іл. (сторінка: 26)

Посилання

• Еколого-пізнавальна стежка «Долиною річки Кам'янка». Сколівські бескиди.
• Національна бібліотека ім. В. І. Вернадського//Науковий вісник, 2007, вип. 17.1 Галові та некрозні захворювання листя бука лісового в географічних культурах на Розточчі. Аспір. І. І. Делеган — НЛТУ України, м. Львів
• ГАЛИ //Фармацевтична енциклопедія
• Галяс // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 226. — 1000 екз.