Гандрій Зейлер
Гандрій Зейлер (серболуж. Handrij Zejler; 1 лютого 1804, Зальценфорст — 15 жовтня 1872, Лоза) — один з найвизначніших діячів культури лужицьких сербів. Вважається класиком верхньолужицької мови і є одним з її найпомітніших культурних представників. Відомий також як науковець, організатор культурних осередків, редактор лужицьких видань, автор підручників, священик, один із засновників науково-культурницької організації «Матиця сербська». Його вважають основоположником нової серболужицької літератури. Одні з найвідоміших поезій: «Прекрасна Лужиця», «Триваймо, серби!», «Сербська наречена», «Добра рада для хлопців», «Добра рада для дівчат», «Пивний спів».[3][4]
| Гандрій Зейлер | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
1 лютого 1804[1][2] Salzenforstd, Бауцен, Німеччина | |||
| Помер |
15 жовтня 1872[1][2] (68 років) Лоза, Баутцен, Саксонія | |||
| Поховання |
 | |||
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} Королівство Саксонія | |||
| Діяльність | поет, письменник | |||
| Мова творів | верхньолужицька і Лужицькі мови | |||
| Членство | Wendische Predigergesellschaft zu Leipzigd і Матиця серболужицька | |||
|
| ||||
 Гандрій Зейлер у Вікісховищі | ||||
Примітки
- Discogs — 2000.
- Енциклопедія Брокгауз
- Поезія лужициьких сербів. Антологія. Київ 1971.
- http://brutalangels.org/?action=article_page&id=95%5Bнедоступне+посилання+з+липня+2019%5D
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.