Гафель (річка)
| Гафель | |
|---|---|
![]() | |
![]() | |
| 53°28′04″ пн. ш. 12°56′08″ сх. д. | |
| Витік | |
| • координати | 53°28′04″ пн. ш. 12°56′08″ сх. д. |
| Гирло | Ельба |
| • координати | 52°52′31″ пн. ш. 12°00′15″ сх. д. |
| Басейн | Ельба |
| Країни: | Німеччина |
| Регіон |
Мекленбург-Передня Померанія Бранденбург Берлін Саксонія-Ангальт |
| Довжина | 325 км |
| Площа басейну: | 24 096 км² |
| Середньорічний стік | 88,8 кубічний метр за секунду |
| Притоки: | Woblitzd, Briesed, Tegeler Fließd, Шпрее, Nuthed, Planed, Buckaud, Dossed, Berlin-Spandau Ship Canald, Wublitzd, Bullengrabend, Emster Kanald, Havel–Oder–Wasserstraßed, Oranienburger Kanald, Schwaanhaveld, Stremmed і Рін |
| Водойми в руслі | Glienicker Laked |
| Ідентифікатори і посилання | |
| GeoNames | 2908646 |
| |
| | |
Га́фель, Гаволь[1], Гавель[2][3], Гавола або Ха́фель (нім. Havel) — річка у східній частині Німеччини, що протікає через німецькі землі Мекленбург-Передня Померанія, Бранденбург, Берлін і Саксонія-Ангальт. Це права притока Ельби. Довжина становить 325 км. Площа басейну 24096 км².
Протягом більшої частини своєї довжини, Гафель є судноплавною, і є важливою ланкою у водних з'єднаннях між сходом і заходом Німеччини.
У середньовіччі була місцем розселення слов'янського племені річани-гаволяни (нім. Heveller)[2][3][1].
Течія
Джерело Гафелю знаходиться в Мекленбурзькому поозер'ї, між озером Мюріц і містом Нойбранденбург. Не існує очевидного видимого джерела, але річка бере свій початок в озерах поблизу Анкерсгаґена. Звідти річка спочатку тече на південь, біля Потсдаму повертає на захід, і врешті-решт впадає в Ельбу, яка в свою чергу впадає в Північне море. У своїй верхній течії, а також між Берліном і Бранденбургом-на-Гафелі річка утворює кілька озер.
Область навколо середнього Гафелю називається Гафельланд. Вона складається з піщаних пагорбів і низьких боліт. Міста, які розміщені на річці (за течією): Фюрстенберг, Цеденік, Оранієнбург, Берлін, Потсдам, Вердер, Кецін, Бранденбург, Премніц, Ратенов і Гафельберг.
Примітки
- стр. 49, 54, 86, 134, Риттихъ А. Ф., «Славянскій міръ. Историко-географическое и этнографическое изслѣдованіе», Изданіе В. М. Истомина. Типографія Варшавскаго Учебнаго Округа. Литографія Варшавскаго Военнаго Округа. Хромолитографія А. А. Ильина въ С.-Петербургѣ. Ксилографія Пуца въ Варшавѣ, 1885 г. (рос.)
- Lieselott Enders: Die Uckermark. Geschichte einer kurmärkischen Landschaft vom 12. bis zum 18. Jahrhundert. 2. Aufl., Berlin 2008, S. 21-22. (нім.)
- «Славянские древности», Любор Нидерле



