Гексил
Гексил (2,2’,4,4'6,6’-гексанітродифеніламін, C12H5N7O12)— бризантна вибухова речовина; молярна маса — 439,22; жовті кристали; темп. плавлення 245 °C (з розкладанням); густина 1,78г/см3. Гексил розчиняється в ацетоні, холодній оцтовій кислоті, концентрованій HNO3, у воді не розчиняється. З металами утворює солі. Вибухає від удару. Для гексилу ΔН0 вибуху — 4200кДж/кг; швидкість детонації 7,145 км/с (за густини 1,6 г/см3; об'єм газоподібних продуктів вибуху 675 л/кг. Більшість солей гексилу більш чутливі до удару, ніж чистий гексил, особливо небезпечна сіль Pb.
| Гексил | |
|---|---|
 |
 |
| Назва за IUPAC | 2,4,6-трінітро-N-(2,4,6-трінітрофеніл)анілін |
| Інші назви | 2,2’,4,4'6,6’-гексанітродифеніламін |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 131-73-7 |
| PubChem | 8576 |
| Номер EINECS | 205-037-8 |
| SMILES |
C1=C(C=C(C(=C1[N+](=O)[O-])NC2=C(C=C(C=C2[N+](=O)[O-])[N+](=O)[O-])[N+](=O)[O-])[N+](=O)[O-])[N+](=O)[O-] |
| InChI |
InChI=1S/C12H5N7O12/c20-14(21)5-1-7(16(24)25)11(8(2-5)17(26)27)13-12-9(18(28)29)3-6(15(22)23)4-10(12)19(30)31/h1-4,13H |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | C12H5N7O12 |
| Молярна маса | 439,21 г/моль |
| Зовнішній вигляд | кристалічна тверда речовина |
| Густина | 1.64 г/см |
| Вибухонебезпечність | |
| Швидкість детонації | 7100 м/с |
| Небезпеки | |
| Класифікація ЄС |  E  T+  N |
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Отримання
Отримують гексил взаємодією динітрохлорбензолу з аніліном в спиртовому або водному середовищі з послідовним нітруванням утвореного динітродифениламіну. Гексил може бути також утворений в результаті нітрування дифеніламіну.
Застосування
Застосовують гексил в сумішах із нітротолуолом та Al для спорядження боєприпасів. Запропоновано використовувати солі гексилу як термостійкі вибухові речовини в реактивних снарядах (закордонні дані).
Вплив на організм людини
Гексил викликає дерматит, його пил подразнює слизові оболонки дихальних шляхів.