Генеральний магістр ордена проповідників

Генеральний магістр Ордена проповідників — офіційний титул глави Ордена проповідників, широко відомих як домініканці. Упродовж історії ордена його очолювали 87 осіб, першим був засновник ордена Святий Домінік, нині пост генерального магістра домініканців займає Брюно Кадоре.

У різні періоди часу глава домініканців мав титул «Магістр», «Генеральний магістр», «Магістр ордена» або «Генерал»[1]

Всі керівники, які очолювали домініканців, обирались на генеральних капітулах. Глава ордена обирається на певний термін, після завершення якого на генеральному капітулі обирається його наступник. Нині генеральний магістр обирається терміном на 9 років.

Найменший термін перебування на посту належить десятому магістру, Альберто Чіаварі (3 місяці), найбільший — у шістдесятого, Антонена Клоше (34 роки). Сорок сім магістрів померли під час перебування на посту, десять магістрів достроково виходили у відставку з різних причин, причому троє з них були усунуті від керівництва домініканцями Святим Престолом; решта залишали пост глави ордена після завершення терміну повноважень. Тільки одна особа, Марчіаль Аурібеллі (29-й генеральний магістр), обирався двічі[1].

До святих причислені двоє з домініканських генеральних магістрів — сам Святий Домінік і Святий Раймунд де Пеньяфорт (третій за рахунком глава ордена). Беатифіковано шістьох — Йордан Саксонський (2), Джованні да Верчеллі (6), Ніколо Боккасіні, у подальшому папа Бенедикт XI (9), Раймондо делле Віньє (23), Іасент-Марі Корм'єр (76) та Буенавентура Гарсіа де Паредес (78). Сім осіб ставали кардиналами. 38 разів магістрами ставали італійці, 25 — французи, 15 — іспанці, двічі німці та ірландці, по одному разу австрійці, голландці, англійці, мексиканці й аргентинці[1].

Список генеральних магістрів

#	Генеральний магістр	Зображення	Роки на посту	Місце народження	Додаткова інформація
1	Святий Домінік		1216-1221	Калеруега, Кастилія	Канонізований 1234 року папою Григорієм IX
2	Блаженний Йордан Саксонський		1222-1237	Вестфалія	Беатифікований 1825 року папою Львом XII
3	Святий Раймунд де Пеньяфорт		1238-1240	Каталонія	Канонізований 1601 року папою Климентом VIII
4	Йоганн фон Вільдесхаузен		1241-1252	Вільдесхаузен, Нижня Саксонія
5	Гумберт Романський		1254-1263	Роман-сюр-Ізер, Дофіне
6	Блаженний Джованні да Верчеллі		1264-1283	Моссо, П'ємонт	Беатифікований 1903 року папою Пієм X
7	Муньйо де Самора		1285-1291	Самора, Кастилія
8	Етьєн де Безансон		1292-1294	Безансон, Франш-Конте
9	Ніколо Бокассіні де Тревізо (у подальшому папа Бенедикт XI)		1296-1298	Тревізо
10	Альберто де Кьяварі		1300	Кьяварі, Лігурія
11	Бернар де Жюсі		1301-1303	Жюсі, Аквітанія
12	Амеріго Джильяні		1304-1311	П'яченца, Емілія-Романья
13	Беренгарій Ландорський		1312-1317	Південна Франція
14	Ерве де Неделлек		1318-1323	Неделлек, Бретань
15	Барнаба Каньйолі		1324-1332	Верчеллі, П'ємонт
16	Юго де Восман		1333-1341	Бургундія
17	Жерар де Домар		1342	Лімож
18	П'єр де Бом		1343-1345
19	Гарін де Гі		1346-1348
20	Жан де Мулен		1349-1350		кардинал
21	Симон де Лангр		1352-1366	Бургундія	нунцій у Франції та Угорщині
22	Еліа Раймон		1367-1380	Тулуза	підтримував антипапу Климента VII
23	Блаженний Раймондо делле Віньє		1380-1399	Капуя	беатифікований 1899 року папою Львом XIII
24	Томмазо Паккароні		1401-1414
25	Леонардо Даті		1414-1425		вірогідний автор астрономічного твору «Сфера»
26	Бартелемі Тексьє		1426-1449
27	П'єр Рошен		1450
28	Гі Фламоше		1451
29	Марчіаль Аурібелій		1453-1462, 1465—1473		єдиний глава ордена, який займав пост двічі
30	Коррадо ді Асті		1462-1465	Асті, П'ємонт
31	Леонардо Мансуеті		1474-1480
32	Сальво Кассетта		1481-1483
33	Бартоломео Комацці		1484-1485
34	Барнаба Сансоні		1486
35	Джіоаччіно Торріані		1487-1500
36	Вінченцо Банделло		1501-1506
37	Жан Клере		1507
38	Томмазо де Віо (Каетан)		1508-1518	Гаета, Неаполітанське королівство	кардинал, богослов
39	Гарсіа де Лоайса		1518-1524	Талавера де ла Рейна, Іспанія	кардинал, архієпископ Севільї
40	Франческо Сильвестрі		1525-1528	Феррара	теолог, філософ
41	Паоло Бутіджелла		1530-1531
42	Жан де Фейньєр		1532-1538
43	Агостіно Рекуператі		1539-1540
44	Альберто де лас Касас		1542-1544
45	Франческо Ромео		1546-1552
46	Стефано Усодімаре		1553-1557
47	Вінченцо Джустініані		1558-1570	Хіос	кардинал
48	Серафіно Каваллі		1571-1578
49	Паоло Констабіле		1580-1582
50	Сісто Фабрі		1583-1589
51	Іполіто Марія Беккарія		1589-1600
52	Херонімо Ксав'єрре		1601-1607	Сарагоса, Іспанія	кардинал
53	Агостіно Галаміні		1608-1612
54	Серафіно Секкі		1612-1628
55	Ніколо Рідольфі		1629-1642
56	Томмазо Турко		1644-1649
57	Джованні Батіста де Марініс		1650-1669
58	Хуан Томас де Рокаберті		1670-1677	Пералада, Каталонія	богослов
59	Антоніо де Монрой		1677-1686
60	Антонен Клоше		1686-1720
61	Агустін Піпіа		1721-1725
62	Томас Ріполл		1725-1747
63	Антонен Бремон		1748-1755
64	Хуан Томас де Боксадорс		1756-1777
65	Бальтасар де Кіньйонес		1777-1798
66	Піо Джузеппе Гадді		1798-1819
67	Хоакін Бріс		1825-1831
68	Франческо Фердинандо Ябалот		1832-1834
69	Бенедетто Мауриціо Олів'єрі		1834-1835
70	Томмазо Джиакінто Чіполлетті		1835-1838
71	Анджело Анкарані		1838-1844
72	Вінченцо Аелло		1844-1850
73	Венсан Жандел		1850-1872	Жербевіллер, Лотарингія	У 1873—1879 роках обов'язки глави ордена виконував генеральний вікарій Джузеппе Санвінто
74	Хосе Марія Ларокка		1879-1891
75	Андреас Фрювірт		1879-1891	Санкт-Анна-ам-Айген, Австрія	кардинал
76	Блаженний Іасент Марі Корм'єр		1904-1916	Орлеан, Франція	беатифікований 1994 року папою Іваном Павлом II
77	Людвіг Тейслінг		1916-1925	Нідерланди
78	Блаженний Буенавентура Гарсіа де Паредес		1926-1929	Іспанія	беатифікований 2007 року папою Бенедиктом XVI
79	Мартен Жілле		1929-1946	Луппі-сюр-Луазон, Франція
80	Мануель Суарес		1946-1954	Іспанія
81	Майкл Браун		1955-1962	Ірландія	кардинал
82	Анісето Фернандес Алонсо		1962-1974	Іспанія
83	Венсан де Куенонль		1974-1983	Франція
84	Дем'єн Бірн		1983-1992	Ірландія
85	Тімоті Редкліфф		1992-2001	Лондон, Велика Британія
86	Карлос Аспірос Коста		2001-2010	Буенос-Айрес, Аргентина
87	Брюно Кадоре		2010-2019.	Ле-Крезо, Франція
88	Жерар Тімонер		2019-	Дает, Філіппіни	чинний магістр ордена

Примітки

1. «List of the Masters General since the foundation of the Order» на офіційному сайті ордена (англ.). Архів оригіналу за 21 травня 2011. Процитовано 7 січня 2013.