Генрі Дейл
| Генрі Дейл | |
|---|---|
| англ. Henry Hallett Dale | |
|
| |
| Народився |
9 червня 1875 Лондон |
| Помер |
23 липня 1968 (93 роки) Кембридж, Англія, Велика Британія |
| Країна |
|
| Діяльність | лікар, нейронауковець, біохімік, фізіолог |
| Alma mater | Триніті-коледж (Кембридж) |
| Галузь | нейробіологія |
| Заклад | Університетський коледж Лондона |
| Посада | Президент Лондонського королівського товариства |
| Науковий керівник | Ernest Starlingd і Джон Ньюпорт Ленглі |
| Членство | Лондонське королівське товариство, Леопольдина, Академія наук СРСР, Шведська королівська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Бельгійська королівська академія медициниd і Національна академія наук США |
| Відомий завдяки: | передача нервових імпульсів, гістамін |
| Нагороди |
медаль Коплі, |

Диплом Генрі Дейла
Сер Ге́нрі Га́ллет Дейл (англ. Henry Hallett Dale, * 9 червня, 1875, Лондон, Англія — † 23 липня, 1968) — англійський нейробіолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини 1936 року (спільно з Отто Леві) «за відкриття, пов'язані з хімічною передачею нервових імпульсів».
Спільно з хіміком Джорджем Баргером виявили невідому раніше біологічно активну речовину, надалі ідентифіковану як β-імідазол-етиламін, що пізніше отримала назву гістамін. Через кілька років, в дослідах на тваринах, Дейл встановив, що введення гістаміну, збільшувало шлункову секрецію, таким чином сприяючи розвитку виразкової хвороби.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.
