Герхард Менцель
Ге́рхард Ме́нцель (нім. Gerhard Menzel; нар. 29 вересня 1894, Вальденбург, зараз Нижньосілезьке воєводство, Польща — пом. 4 травня 1966, Комано, Швейцарія) — німецький сценарист. За час своєї кінокар'єри (1933—1965) написав сценарії до 38 фільмів.
| Герхард Менцель | |
|---|---|
| нім. Gerhard Menzel | |
![]() | |
| Дата народження | 29 вересня 1894 |
| Місце народження | Валбжих, Польща[1][2] |
| Дата смерті | 4 травня 1966 (71 рік) |
| Місце смерті | Comanod[2] |
| Громадянство |
|
| Професія | сценарист |
| Роки активності | 1933—1965 |
| IMDb | ID 0579951 |
Біографія
Герхард Менцель народився 29 вересня 1894 року у Вальденбурзі (зараз Валбжих, Нижньосілезьке воєводство в Польщі). Його батько, Пауль Метцель, був власником кінотеатру. Після закінчення школи вивчав банківську справу, потім навчався музиці. У 1916—1918 роках служив солдатом на фронтах Першої світової війни. Після війни працював банківським клерком. У 1922—1925 роках Менцель працював у ювелірному магазині у Вальденбурзі. У 1925 році він купив кінотеатр в Боґушув-Ґорце, де демонстрував німі фільми в музичному супроводі на фісгармонії.
Наприкінці 1920-х років Герханд Менцель зайнявся літературною діяльністю. У 1927 року він отримав літературну Премію Клейста за свою п'єсу «Тобогган» (нім. Toboggan). Написав ще декілька п'єс, які були поставлені на престижних берлінських театральних сценах.
У жовтні 1933 року Менцель був одним з 88 письменників, які підписали «обітницю вірності» Адольфу Гітлеру[3].
Найбільшої слави Герхард Менцель здобув як кіносценарист. Перший його сценарій до фільму Світанок (заснований на військовому щоденнику командира підводного човна U 202 у Першій світовій війні і письменника Едгара фон Шпігеля)[4] був присвячений німецьким військовим героям-підводникам. З 1939 року Менцель жив у Відні. Як сценарист найчастіше працював з режисером Густавом Учицкі, написавши, зокрема, сценарії таких його пропагандистських фільмів, як «Біженці» (за своїм однойменним романом) (1933) та «Повернення додому» (1941). У 1939 році Менцель адаптував для кіно повість О. Пушкіна «Станційних доглядач» під назвою «Поштмейстер» (1940, реж. Г. Учицкі).
Після Другої світової війни продовжував працювати сценаристом у Західній Німеччині. Виступив співавтором сценарію фільму Віллі Форста «Грішниця» з Гільдеґард Кнеф у головній ролі, який викликав негативну реакцію у суспільстві через відверто підняту у стрічці тему самогубства.
Герхард Менцель помер 4 травня 1966 році у швейцарському Комано на 72-му році життя.
Фільмографія
- Сценарист
| Рік | Назва українською | Оригінальна назва | Примітки |
|---|---|---|---|
| 1933 | Світанок | Morgenrot | |
| Біженці | Flüchtlinge | ||
| 1934 | На краю світу | Au bout du monde | |
| Молодий барон Нойхауз | Der junge Baron Neuhaus | ||
| Травневі ніч | Nuit de mai | ||
| 1935 | Баркарола | Barcarole | |
| Дівчина Йоганна | Das Mädchen Johanna | ||
| 1936 | Готель «Савой», 217 | Savoy-Hotel 217 | |
| Холодна кров | Unter heißem Himmel | ||
| 1937 | Фонтани у вогні | Puits en flammes | |
| Хабанера | La Habanera | ||
| 1939 | Роберт Кох, переможець смерті | Robert Koch, der Bekämpfer des Todes | автор ідеї |
| Жінка в потоці | Frau im Strom | ||
| Материнська любов | Mutterliebe | ||
| 1940 | Поштмейстер | Der Postmeister | |
| На все життя | Ein Leben lang | ||
| 1941 | Повернення додому | Heimkehr | |
| 1942 | Великий Король | Der große König | |
| Доля | Schicksal | ||
| 1943 | Пізнє кохання | Späte Liebe | |
| Відень 1910 року | Wien 1910 | ||
| 1944 | Погляд назад | Ein Blick zurück | |
| Серце має мовчати | Das Herz muß schweigen | ||
| 1945 | Друзі | Freunde | |
| Життя триває | Das Leben geht weiter | ||
| 1949 | Грайливе життя | Verspieltes Leben | |
| На шляху до безодні | Uçuruma dogru | ||
| 1951 | Грішниця | Die Sünderin | |
| 1954 | Світло любові | Das Licht der Liebe | |
| 1955 | Гануссен | Hanussen | |
| Дуня | Dunja | ||
| 1956 | Я шукаю тебе | Ich suche dich | |
| 1957 | Володар без корони | Herrscher ohne Krone | |
| 1965 | Поштмейстер | De postmeester | адаптація / телевізійний |
Примітки
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #129180610 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Gradwohl-Schlacher K. Literatur in Österreich 1938-1945, Band 4: Wien — Böhlau Verlag, 2018. — С. 538–544. — ISBN 978-3-205-20492-3
- Ernst Klee: Das Kulturlexikon zum Dritten Reich. Wer war was vor und nach 1945, S. Fischer, Frankfurt am Main 2007. ISBN 978-3-10-039326-5, с. 405.
- Vgl. Nils Grosch (Hrsg.): Aspekte des Modernen Musiktheaters in der Weimarer Republik. Waxmann Verlag, Münster 2004, S.268; Jörg Friedrich Vollmer: Imaginäre Schlachtfelder. Kriegsliteratur in der Weimarer Republik — eine literatursoziologische Untersuchung. Dissertation, Freie Universität Berlin 2003 (Kapitel 5, S.413) Online-Ausgabe
